1. 1. 1. 1. Функціонування «зернового коридору»

Новим морським коридором для виходу з одеських портів скористалися вже чотири балкери. Україна залишається вірною своїм зобов’язанням перед імпортерами продовольства, незважаючи на численні спроби РФ зірвати поставки. Успішні проходження суден новим морським коридором засвідчують, що “зернова ініціатива” може існувати і без Росії. РФ не змогла відновити морську блокаду українських портів у тому обсязі, який був перед “зерновими угодами”. Україна посилює свою присутність у Чорному морі, і це відповідає інтересам глобальної продовольчої безпеки. НАТО (зокрема причорноморські країни Альянсу) має долучитися до зусиль України із забезпечення морського коридору для підвищення гарантій безпеки його функціонування.

1. 1. 1. 2. Геноцид в Україні

Голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні Еріка Мьосе заявив, що на цьому етапі він ще не дійшов висновків, що в Україні відбувається геноцид. Порушення питання про здійснення Росією геноциду в Україні є правильним, і Київ готовий допомогти комісії ООН зі збором відповідних доказів. Путін і обслуговуюча його пропаганда відкрито заперечують право українців на національну самобутність та закликають до демонтажу української державності. В окупованих населених пунктах України російські загарбники вдаються до різанини на кшталт Сребрениці. Лише окремі випадки, як от Буча, є добре задокументованими, адже багато територій і досі в окупації. Гуманітарна політика РФ на тимчасово окупованих територіях України спрямована на їх деукраїнізацію методами соціальної інженерії: фізичне знищення еліти, депортації, “перевиховання” тощо. РФ проводить кампанію з вилучення українських дітей та передачі їх в російські родини та дитячі заклади. Цей злочин розслідується, зокрема Міжнародним кримінальним судом, який видав ордери на арешт Путіна та російського дитячого омбудсмена Львової-Бєлової.

1. 1. 1. 3. Загроза Румунії з боку рф

4 вересня безпілотники Shahed, якими росіяни атакували Ізмаїльський район України, впали і вибухнули на території Румунії Російські терористичні обстріли ракетами і дронами - це загроза регіонального масштабу, а не лише для України. Від російських атак по Україні вже не раз потерпала територія Молдови і Польщі. Портова інфраструктура, яку РФ обрала за мішень для атак, знаходиться у безпосередній близькості до території Румунії та Молдови, ці країни у зоні безпосереднього ризику. Приховування та заперечення проблеми - неправильна тактика для суміжних з Україною держав, які періодично потерпають від російських атак. Через такі провокації Москва тестує готовність НАТО захищати себе. З боку Заходу існують дві адекватні відповіді на російські провокації: політико-дипломатичний тиск на Москву і посилення санкцій а також збільшення оборонних потужностей України (зокрема, сучасними системами ППО).

1. 1. 1. 4. Ротація міністрів оборони України

5 вересня Верховна Рада підтримала голосуванням заяву про відставку Міністра оборони України Олексія Резнікова. Олексій Резніков керував міністерством оборони впродовж 22-х місяців, зокрема у найважчі часи російської навали. Під його керівництвом вдалося акумулювати військову допомогу на $100 млрд, взяти на озброєння Сил оборони понад 200 зразків західної зброї. Кадрові зміни є нормальною практикою в державному управлінні демократичних держав. Вони свідчать про нові можливості відомства. Міністерство оборони потребує нових підходів та форматів взаємодії як із військовими, так і з суспільством в цілому. Стратегічний курс Міністерства оборони на забезпечення української перемоги залишається незмінним. Україна як і раніше дотримуватиметься своїх міжнародних зобов’язань. Претендент на посаду міністра оборони Рустем Умєров - досвідчений переговірник і менеджер зі стратегічним баченням, який має добре налагоджені міжнародні контакти у США, ЄС, на Близькому Сході та в країнах Центральної Азії. Як і раніше, міністерство оборони не втручається в діяльність Генерального штабу, який безпосередньо керує бойовими діями. Кожен робить свою роботу і досягає максимального результату в сфері власної компетенції.

1. 1. 1. 5. Обстріл Костянтинівки

6 вересня російські війська обстріляли ракетами С-300 центральний ринок міста Костянтинівка на Донеччині, в результаті чого загинули 17 і отримали поранення 32 мирні мешканці. Обстріл ринку Костянтинівки є типовим терористичними актом Росії, його метою є вбивство і залякування цивільного населення України. Жодної воєнної доцільності для атаки не було. Держава-агресор РФ (яка й досі прикривається репутацією “переможця нацизму у Другій світовій”) вчинила свій злочин на 80-ту річницю вигнання німецьких загарбників з Костянтинівки. Путінська пропаганда вже традиційно намагається перекласти відповідальність за терор на ЗСУ. Таким чином вона прагне конвертувати російські злочини у пропагандистські активи. Для припинення російського терору необхідно звільнити всі окуповані території. Росія понесе відповідальність за всі злочини, скоєні проти українського народу.

1. 1. 1. 6. Псевдовибори на ТОТ

8-10 вересня російська окупаційна адміністрація проводитиме псевдовибори на підконтрольних собі територіях України. Що робити українцям? Російські псевдо “вибори” на території України - незаконні, злочинні та недійсні. Організація псевдовиборів супроводжується суцільними фейками: фальсифікується кількість “виборців”, самі “виборці”, явка, “результати”. В умовах ТОТ організація волевиявлення є технічно неможливою. Під час знаходження в окупації потрібно використовувати будь-яку можливість не брати участь в російському фарсі. (На час «виборів» поїхати в гості до знайомих, вийти на пікнік на природу, з екскурсією в інший населений пункт, на риболовлю, тощо). Російські псевдовибори супроводжуються терором проти окупованого населення, якого примусом змушують грати роль у цьому пропагандистському шоу. Якщо немає змоги відмовитись - "голосуйте". Для України найголовніше – безпека, життя і здоров’я її громадян. Співпраця ж з окупантами в організації «виборчого процесу» є злочином. Особи, які долучилися до організації російських псевдовиборів, нестимуть кримінальну відповідальність за свої злочини. Будь-які оголошені результати псевдовиборів є недійсними. Їх не визнаватиме ніхто в світі. Сили оборони України обов’язково звільнять своїх громадян від московської орди. Україна пам’ятає про кожного на окупованій території, нам весь час болить, що люди там досі не вільні.

1. 1. 1. 7. Головні новини тижня

42 родини з Київщини отримали нові квартири в рамках реалізації обласної програми «Нова оселя» – брифінг КОВА

Обласна програма «Нова оселя» передбачає забезпечення новим житлом мешканців Київської області, які втратили свої домівки внаслідок повномасштабної агресії рф. На сьогодні в її рамках нові квартири вже отримали 42 сім’ї з Київщини. Ключі від 31 квартири вручили на початку року, ще 11 – у серпні.

Про реалізацію в Київській області програми «Нова оселя» розповів під час брифінгу директор Департаменту містобудування та архітектури Київської ОВА Ярослав Янович.

«За соціальною програмою «Нова оселя» передбачено викуп готових квартир у забудовників. Списки родин, які беруть участь у програмі, формують територіальні громади на підставі затверджених виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування реєстрів сімей, виходячи з місця розташування та площі втраченого майна, кількості мешканців квартири разом із неповнолітніми, а також обтяжуючих обставин, які впливають на добробут родини, з урахуванням наявних пропозицій від забудовників. Потім списки подають на голосування спеціальній комісії у складі представників депутатського корпусу обласної ради та структурних підрозділів обласної державної адміністрації», – повідомив Ярослав Янович.

Він зазначив, що власниками нових осель за програмою можуть стати ті, чиє житло неможливо відновити шляхом поточного, капітального ремонту чи реконструкції, або ж це є економічно недоцільним.

Нові квартири отримали родини з Бишівської, Бородянської, Бучанської, Васильківської, Гостомельської, Дмитрівської, Іванківської, Ірпінської та Макарівської громад. Це багатодітні сім’ї та сім’ї з дітьми й вагітними жінками; родини, що мають чоловіків, які перебувають у лавах ЗСУ, російському полоні; сім’ї, які втратили рідних через вторгнення російської федерації в Україну.

Помешкання розташовані у Броварах, Богуславі, Борисполі, Ірпені та Макарові. Квартири мають від однієї до п’яти кімнат.

«Програма «Нова оселя» продовжує працювати. Цього року в планах придбати ще 14-16 квартир. Ми робимо все можливе, щоб якомога більше сімей повернули те, що в них забрала війна», – наголосив директор Департаменту містобудування та архітектури.

На Київщині загалом через дії російських окупантів пошкоджені понад 24,5 тис. житлових об’єктів. Сьогодні ведуться активні роботи з відбудови і приватних, і багатоквартирних будинків.

Розвиток сільгоспвиробництва в умовах воєнного часу: аграрії Київщини збільшують посіви круп’яних культур української селекції

На українському продовольчому ринку круп’яні культури користуються стабільним попитом, який за ефективністю нічим не поступатиметься високорентабельним олійним – соняшнику та ріпаку. Виходячи з цього, аграрії Київської області в поточному році збільшили посіви гречки до 46%, проса – до 60% порівняно з минулорічними. Про це повідомили в Управлінні агропромислового розвитку Київської ОВА.

Зокрема, аграрії Білоцерківського району вирощують гречку лише української селекції. Вона є адаптованою до навколишнього природного середовища та має високу нектаропродуктивність, що в свою чергу сприяє розвитку місцевого бджільництва.

Днями у Білоцерківському районі відбулася виставка демонстраційних посівів сортів гречки та проса селекції Національної академії аграрних наук України. Учасники заходу розглянули нові підходи вирощування круп’яних культур та обговорили стан сільськогосподарського ринку в умовах війни.

Загалом господарства пристоличного регіону вже обмолотили гречки на площі 1,3 тис. га (12,6%), намолотили 2,1 тис. тонн з середньою врожайністю 16,16 ц/га, проса – на площі 3,3 тис. га (69%), намолотили 5,75 тис. тонн з урожайністю 17,4 ц/га. Збір врожаю круп’яних культур триває.

Руслан Кравченко: Київська ОДА разом із громадами працює над пришвидшенням розгляду заяв за єВідновленням

Київська обласна державна адміністрація разом із громадами працює над пришвидшенням розгляду заяв за програмою єВідновлення. Голова КОДА Руслан Кравченко повідомив, що днями побував в Ірпені.

«Тиждень тому звернув увагу керівництва Ірпінської громади на низький відсоток опрацьованих заяв. Розуміючи, що ця громада найбільше пошкоджена росіянами, направили фахівців КОДА на допомогу. Спільно з комісіями розбиралися, де відбувається збій та затримки», – розповів Руслан Кравченко.

Він наголосив, що програма реалізується вже понад три місяці і необхідно спільно зробити все, щоб кількість нарікань від людей була мінімальною. Один із шляхів – збільшення кількості фахівців, щоб пришвидшити розгляд заяв.

Руслан Кравченко подякував за конструктивну роботу та покращення ситуації із розглядом заяв в Ірпінській громаді. Кількість звернень – 2990. Уже опрацьовано понад 45% – 1389 заяв. Виплачена компенсація за 900 заявами на суму майже 89 млн грн.

«Готові й надалі надавати всю необхідну допомогу, щоб кількість опрацьованих заяв якомога швидше сягнула 100%. Наше спільне завдання – зробити все, щоб люди не чекали на компенсацію занадто довго», – додав голова Київської ОДА.

Він також зауважив, що в Ірпені вже створена комісія, яка розглядатиме заяви в рамках реалізації другого етапу єВідновлення. Йдеться про видачу сертифікатів за повністю знищене житло. По допомогу вже звернулися 300 осіб. Перші заяви розглянуті.

У Київській області на автошляхах загального користування місцевого значення тривають роботи з експлуатаційного утримання

У Київській області на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення проводять роботи з експлуатаційного утримання доріг. Про це повідомили в Департаменті регіонального розвитку Київської ОВА.

На постійній основі підрядні організації виконують роботи з експлуатаційного утримання доріг та узбіччя: встановлення нових дорожніх знаків, санітарну обрізку дерев, прибирання проїзної частини доріг, смуг відведення, зупинок громадського транспорту та автопавільйонів. Такі заходи проводять із метою забезпечення безперешкодного користування дорожньою мережею всіх учасників дорожнього руху.

Так, з початку року в межах експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Київщини проведено низку заходів, зокрема:

• ліквідовано 162 472 кв.м вибоїн асфальтобетонного покриття;
• сплановано 960 км узбіч;
• вирізано порослі 422 785 м²;
• проведено кронування 8 953 дерев;
• встановлено 749 дорожніх знаків;
• демонтовано 376 рекламних конструкцій на опорах освітлення та електроопорах;
• поновлено 212 км дорожньої розмітки та 4 626 м² розмітки пішохідних переходів.

Довідково.

Мережа автомобільних доріг загального користування місцевого значення на Київщині складає 6 327 км. З них 4 131 км – автодороги обласного значення та 2 196 км – автошляхи районного (сільського) значення.

Роботи підрядними організаціями ведуться відповідно до нормативно-правових актів, норм і стандартів. Мова йде про ремонтні роботи з використанням гарячої та холодної асфальтобетонної суміші, розчищення узбіч та встановлення дорожніх знаків.

У новому навчальному році в закладах освіти Київщини навчаються близько 244 тисяч учнів

У 2023/2024 навчальному році до закладів освіти Київської області з 1 вересня пішли близько 244 тисяч учнів. Про це повідомили в Департаменті освіти і науки Київської ОВА.

До перших класів цьогоріч зараховано майже 20 тис. учнів, до 10-х – понад 11 947 здобувачів освіти. Планується, що цей навчальний рік завершать 10 870 учнів 11 класів.

Загалом у новому навчальному році в області працюють 627 закладів загальної середньої освіти, із них 569 – державні школи та 58 – приватні.

В умовах воєнного стану кожен заклад освіти отримує дозвіл на відповідну форму роботи, з огляду на наявність укриттів. Станом на 4 вересня 602 школи, тобто 96% від загальної кількості всіх закладів освіти Київщини, працюють в очній та змішаній формі. Решта 25 шкіл – дистанційно.

Нагадаємо, що на сьогодні в закладах освіти Київщини вже облаштовано понад 1200 укриттів.

Юні веслувальники Київщини – призери чемпіонату України з веслування на байдарках та каное

Завершився відкритий чемпіонат України з веслування на байдарках та каное серед юнаків та дівчат до 23 років. Спортсмени з Київської області стали призерами змагань. Про це повідомили в Управлінні молоді та спорту Київської ОВА.

Зокрема, Ілля Гейко виборов титули чемпіонів України в складі екіпажів байдарки-двійки та байдарки-четвірки, а також посів друге місце в байдарці-одиночці на дистанції 1000 м.

Карина Костинська та Іванна Попелюк-Кадейкіна у байдарці-двійці посіли перше місце на дистанціях 200, 500 та 1000 м. Окрім цього, Карина Костинська здобула бронзу в байдарці-одиночці на 200-метровій дистанції.

Представниця Київщини Анастасія Юркевич у складі збірного екіпажу Анастасія Юркевич – Вікторія Мунтян стала бронзовою призеркою.

Валерій Удод виборов золото та срібло на різних дистанціях у складі екіпажу байдарки-четвірки.

Екіпажі Любов Саламаха – Ілля Рязанов посіли 3 місце на 500-метровій дистанції, Владислав Лисяний – Даниїл Платаш здобули срібло на 200 м у байдарках-двійках. Крім того, в байдарках-одиночках на дистанції 200 м чемпіоном України став Даніїл Платаш, а Владислав Лисяний – віцечемпіоном.

Варвара Семикина у складі збірного екіпажу Варвара Семикина – Оксана Цомпель здобула чемпіонський титул на 200-метровій дистанції.

Загалом збірна Київщини виборола 12 медалей: 5 золотих, 4 срібні і 3 бронзові.

Чемпіонат України з веслування на байдарках та каное серед юнаків та дівчат провели в Умані на Черкащині. Всього у змаганнях взяли участь 604 учасники з 22 областей України.

Відбудова Київщини: в області вже відновлено 67 пошкоджених дитсадків

Під час окупації Київської області загалом було пошкоджено 86 закладів дошкільної освіти. Відбудовувати дитячі садки розпочали одразу після звільнення регіону. Наразі вже відновили повністю та частково зі збереженням функцій життєдіяльності 67 садочків.

Одним із них є Гаврилівський заклад дошкільної освіти № 10 «Веселка» Бучанської громади. Сьогодні його відвідують 190 дітей. Крім того, в яслах-садку організоване інклюзивне навчання.

Під час активних бойових дій на Київщині заклад був значно пошкоджений. Були вибиті вікна та двері, частково зруйновані дах, фасад, внутрішні стіни і сантехніка, виведена з ладу електромережа. Пошкодження отримали ігрові майданчики й асфальтовані доріжки.

У будівлі провели капітальний ремонт фасаду, даху, замінили вікна та зовнішні двері, частково замінили сантехніку та електромережу. Оновили кухонне обладнання та начиння. Також частково відновили укриття.

Відновлювальні роботи вдалося здійснити завдяки фінансовій підтримці міжнародної благодійної організації та коштів, виділених із місцевого бюджету.

У Київській обласній дитячій лікарні відкрили освітній центр «Школа супергероїв»

5 вересня на базі Київської обласної дитячої лікарні в м. Боярка відкрили новий освітній центр державної установи «Школа супергероїв». Центр має на меті забезпечення права на освіту дітей, які вимушені перебувати на стаціонарному лікуванні.

В урочистому відкритті взяли участь заступниці голови Київської обласної державної адміністрації Жанна Осипенко та Леся Карнаух, а також представники міністерств, громадських організацій, народні депутати та меценати. Гості поспілкуватися з дітьми та на власні очі побачили, як відбуваються заняття.

Простір створює умови для розвитку, творчості й терапії, щоб діти в лікарнях мали можливість залишатися в освітньому процесі, а також сили і мотивацію одужувати й швидше повертатися до звичного життя. Навчання проводять щодня з 10.00 до 18.00 як для школярів, так і для дошкільнят.

Наразі в Україні вже працюють 11 таких освітніх центрів.

Розширення мережі освітніх центрів «Школи супергероїв» відбувається за ініціативи Офісу Президента, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я України та за підтримки першої леді Олени Зеленської. Відкриття освітнього простору в Київській обласній дитячій лікарні стало можливим завдяки фінансовій підтримці міжнародної юридичної компанії Dentons, залученню постійних партнерів ГО «Маленьке серце з мистецтвом», Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, службі безпеки «Сіріус», компаніям EdPro, Cooper&Hunter, DVOETOCHIE.

На Київщині стартував проєкт «Безпека та ментальне здоров’я населення громади»

На Київщині стартував проєкт «Безпека та ментальне здоров’я населення громади»

У Київській області стартував проєкт «Безпека та ментальне здоров’я населення громади». Він впроваджується у межах освітнього вектору проєкту «Ментальне здоров’я – нейромережа Київщини». Розпочали його реалізацію в пристоличному регіоні Департамент освіти і науки Київської ОДА та Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Ціллю проєкту є створення мобільних груп психосоціальної підтримки населення в кожній територіальній громаді області.

У його апробації беруть участь 14 територіальних громад області: Бучанська, Броварська, Бородянська, Богуславська, Великодимерська, Вишгородська, Гостомельська, Димерська, Кагарлицька, Макарівська, Обухівська, Рокитнянська, Таращанська та Славутицька. Громади-учасниці визначили осіб, відповідальних за ментальне здоров’я. Вони пройдуть навчання у вересні-листопаді за міжнародними проєктами.

До мобільних груп від кожної громади ввійшли педагогічні працівники різних категорій, а саме: практичні психологи, соціальні педагоги, заступники директора з виховної роботи, вихователі закладів дошкільної освіти та інші.

Учасники опановуватимуть прості і доступні протоколи першої психологічної допомоги, основи роботи з травмою, рекомендації щодо роботи з людьми під час кризи та після важких життєвих подій, інші дієві заходи підтримки суспільства у складні часи.

За результатами здобутих знань та навичок педагогічні працівники проведуть відповідні навчання в кожному закладі освіті своєї територіальної громади, спланують індивідуальну роботу з учасниками освітнього процесу та надаватимуть психоемоційну підтримку мешканцям своїх громад.

Київщина створює умови для працевлаштування та відкриття бізнесу ВПО – брифінг КОВА

Київська область створює умови для забезпечення роботою внутрішньо переміщених осіб. Спільно з місцевими центрами зайнятості проводиться щотижневе інформування ВПО про можливість працевлаштування. Про це повідомив під час брифінгу директор Департаменту соціального захисту населення КОВА Ігор Мещан.

«З початку року загальна кількість працевлаштованих із числа зареєстрованих безробітних ВПО сягнула 1100 осіб. Йдеться не лише про забезпечення людей роботою, а й можливість відкриття власного бізнесу. Вже 38 вимушених переселенців захистили та отримали мікрогранти для започаткування або релокації власної справи. Це люди, які не тільки працюють самі, а й забезпечують робочими місцями інших. Наразі релоковано на територію області 79 підприємств», – зазначив керівник Департаменту.

Крім того, працює програма суспільно корисних робіт, за якою цьогоріч влаштовані 374 ВПО.

Працевлаштування та забезпечення житлом – серед пріоритетних напрямів діяльності Київської обласної військової адміністрації у роботі з внутрішньо переміщеними особами.

«Допомога надається всім вимушеним переселенцям, які прибувають із тимчасово окупованих областей, прифронтових або на території яких ведуться бойові дії. Для ВПО створені тимчасові місця компактного проживання. Сьогодні працюємо не лише над кількісним показником, а й над покращенням якості житла», – додав Ігор Мещан.

Він повідомив, що загалом станом на сьогодні в пристоличному регіоні взято на облік понад 334 тис. внутрішньо переміщених осіб, із них осіб з інвалідністю – 12 тисяч, пенсіонерів – 63 тисячі та дітей – 81 тисяча. Вразливим категоріям населення приділяється особлива увага.

Також важливим завданням є забезпечення для всіх дітей доступу до освітнього процесу. Кількість дітей ВПО, які відвідують заклади освіти Київської області, складає майже 10 тис. осіб.

Окрім цього, велика увага приділяється охороні здоров’я внутрішньо переміщених осіб. Так, з початку повномасштабного вторгнення рф 160 тис. ВПО отримали послуги з медичного обслуговування.

Для покращення психологічного клімату населення та зокрема вимушених переселенців залучаються центри соціально-психологічної допомоги, волонтерські громадські організації. Формується мережа послуг, спрямована на покращення ментального здоров’я ВПО.

У Київській ОВА обговорили охорону праці в сільському господарстві під час війни

У Київській ОВА відбулася робоча нарада щодо актуальних питань охорони праці в сільському господарстві під час дії воєнного стану. У нараді взяли участь голова Київської ОДА Руслан Кравченко, заступник голови КОДА Микола Бойко, начальниця Управління агропромислового розвитку Ліна Щуревич, представники сільськогосподарських підприємств Київщини, представники районних адміністрацій та Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Під час заходу учасники наради окреслили нагальні питання роботи аграріїв під час війни. Заслухали представників Центрального міжрегіонального управління з питань праці щодо проведення важких робіт, робіт зі шкідливими чи небезпечними умовами праці та визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику у сферах охорони праці.

Також обговорили дозволи на проведення робіт, порядок їх отримання та проведення медичних оглядів працівників під час дії воєнного стану.

Окремим пунктом провели дискусію з питань здійснення перевірок дотримання вимог охорони праці в умовах війни та права й обов’язки суб’єктів господарювання під час таких перевірок. Крім того, поспілкувалися щодо оптимізації фонду оплати праці в сільському господарстві.

На завершення наради аграрії Київщини отримали нагороди за вагомий внесок у продовольчу безпеку пристоличного регіону та надання благодійної й гуманітарної підтримки населенню.

Руслан Кравченко: На Київщині створено Спостережну раду з питань відбудови

У Київській області створено Спостережну раду з питань відбудови. Її основне завдання – це контроль за всіма етапами відбудови від планування до завершення проєктів. Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook.

До складу Спостережної ради увійшли представники ПРООН в Україні, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Інституту законодавчих ідей, Open Contracting Partnership, Центру досліджень фіскальної політики та ТОВ «ІА «УНН».

Руслан Кравченко зазначив, що внаслідок військової агресії росіян на Київщині було пошкоджено або зруйновано майже 27,5 тис. об’єктів. Завдяки спільним зусиллям – надходженням із державного, обласних, місцевих бюджетів та коштам міжнародних партнерів – уже успішно відновлено понад 12,8 тис. об’єктів.

Рада здійснюватиме моніторинг та перевірку всіх процедур закупівель, які стосуються відбудови, щоб гарантувати їх чесність та прозорість. Вивчатиме бюджети, фінансові звіти і витрати на відновлення, щоб гроші використовувались ефективно. Також рада буде вибирати об’єкти для відновлення з огляду на максимальну користь для населення і на основі об’єктивних критеріїв. Впроваджуватиме процедури, які унеможливлюватимуть корупційні дії.

Начальник Київської ОВА зауважив, що наразі реалізується низка регіональних програм з відбудови. Зокрема, в рамках UNITED24 будуть відновлені 18 багатоповерхівок; за кошти обласного бюджету будуємо 93 приватні будинки; коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії запланована відбудова 86 об’єктів; 9 обʼєктів – у рамках обласної програми будівництва споруд цивільного захисту; 14 обʼєктів – за кошти Європейського інвестиційного банку тощо. Крім того, в рамках програми «Нова оселя» вже 42 родини, житло яких було зруйновано, отримали ключі від нових квартир.

Підтримка ВПО: Київщина дбає про облаштування житла для всіх переселенців

588 переселенців похилого віку та з інвалідністю отримали притулок в мережі закладів соціальної підтримки та в інтернатних закладах на території області. Мова йде про людей, які не можуть самі себе обслуговувати. Київська обласна військова адміністрація працює над тим, щоб усі категорії ВПО мали можливість для поселення після прибуття. Про це розповів під час брифінгу директор Департаменту соціального захисту населення КОВА Ігор Мещан.

В області також облаштовані місця компактного проживання, що слугують прихистком для внутрішньо переміщених осіб, які щоденно прибувають із різних областей до пристоличного регіону.

«На сьогодні на території області розташовані модульні містечка, надані урядами Польщі та Фінляндії. Крім того, Урядом України встановлені вимоги до облаштування місць компактного проживання для ВПО. Тут люди можуть тимчасово перебувати, доки не знайдуть житло. Так, влітку Київщина приймала людей із Херсонщини та Миколаївщини. Також приймаємо людей, які повертаються з різних країн, але не можуть повернутися до своїх рідних домівок через бойові дії», – повідомив директор Департаменту соціального захисту населення.

Крім цього, на державному рівні було запроваджено програму «Прихисток», що передбачає надання відшкодування на сплату комунальних послуг власникам помешкань, які безкоштовно прихистили в себе ВПО. Компенсацію за проживання вимушених переселенців отримують власники майже 5 тисяч помешкань, у яких наразі проживають понад 10 тисяч осіб із числа ВПО. Загалом за період воєнного стану за цією програмою в домогосподарствах області було розміщено понад 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Ігор Мещан зазначив, що обласна влада приділяє велику увагу комунікації з переселенцями. З цією метою при обладміністрації була створена Рада з питань ВПО. До її складу увійшли керівники структурних підрозділів КОВА та райадміністрацій, відповідальні за цей напрямок роботи, а також громадяни з числа ВПО та представники громадських об’єднань, які опікуються відповідним колом питань. У подальшому у всіх громадах Київщини будуть створені відповідні структури.

Окрім цього, при Київській обладміністрації утворено Координаційний центр підтримки цивільного населення. Він вирішує питання надання допомоги та підтримки не лише вимушеним переселенцям, а й особам, звільненим із полону, людям, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій та потребують реабілітації, та іншим.

Принципи безбар’єрності: ЦНАПи Київщини облаштовують з урахуванням потреб усіх громадян

У Київській обласній військовій адміністрації відбулась онлайн-зустріч на тему: «Облаштування приміщень центрів надання адміністративних послуг з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення». Зустріч провели фахівці Департаменту економіки та Департаменту містобудування та архітектури КОВА в рамках виконання Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Київській області на 2023-2024 роки.

Учасники обговорили проблемні питання, які виникають при створенні та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг. Фахівці поділилися напрацюваннями та рекомендаціями у створенні умов, за яких громадяни мають можливість отримати державні послуги в ЦНАПах без зайвих перешкод та бар’єрів, враховуючи фізичну та інформаційну доступність.

Директорка Департаменту економіки КОВА Наталія Погребна розповіла про реалізацію принципів безбар’єрності та подальші плани щодо облаштування приміщень ЦНАПів Київщини з урахуванням потреб усіх груп населення, щоб вони могли вільно користуватися послугами, які надають адміністративні центри.

А саме, майже всі приміщення вже облаштували пандусами та місцями для розміщення дитячих візків. Більшість ЦНАПів мають сходи з поруччями. У половині центрів є санітарні кімнати для маломобільних громадян. Також триває встановлення інформаційних табличок і вивісок для людей із порушенням зору, дисплеїв і табло для візуалізації інформації, оснащення приладами посилення звуку.

У зустрічі взяли участь спікери з Міністерства цифрової трансформації України, Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва та представники Київської обладміністрації.

Руслан Кравченко: На Київщині за сприяння міжнародних партнерів уже встановили майже 4 тис. вікон

Майже 4 тисячі віконних конструкцій уже встановила на Київщині некомерційна організація Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Фондом Говарда Г. Баффетта (HGBF). Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.

Він нагадав, що наприкінці травня КОВА домовилася із засновником GEM Майком Каппоні, що Київщина отримає вікна на суму 1 млн дол. Їх встановлюють на об’єктах, які пошкоджені внаслідок військової агресії росіян. Після деокупації чимало вікон були замінені за рахунок субвенції державного бюджету, коштом мешканців та міжнародних організацій. Але, зважаючи на значний обсяг руйнувань, потреби досі чималі.

«На сьогодні вже встановлено вікна на суму понад 750 тис. дол. Роботи тривають. Вікна замінюють у населених пунктах, які найбільше постраждали від російських окупантів. Зокрема Гостомелі, Бородянці, Бучі. Масштабно проєкт реалізовується також в Ірпені. Йдеться про монтаж майже у 300 приватних будинках та на 141 багатоповерховому об’єкті. Наразі вже встановлено майже 1300 віконних конструкцій та понад 1700 панелей. GEM також оперативно долучається до заміни вікон на об’єктах, пошкоджених окупантами під час останніх атак російського агресора», – розповів Руслан Кравченко.

Начальник Київської ОВА подякував усім міжнародним партнерам, які допомагають відновлювати Київщину.

Жнива-2023: на Київщині намолочено понад 1,5 млн тонн зернових та олійних культур

Аграрії Київської області намолотили більше 1,5 млн тонн нового врожаю. Про це повідомили в Управлінні агропромислового розвитку Київської ОВА.

Станом на перший тиждень вересня зернових культур зібрано 1345,3 тис. тонн, площа збору складає 271,2 тис. га, врожайність – 49,6 ц/га. А саме:

• пшениці обмолочено майже 187 тис. га (врожайність – 56,6 ц/га), намолочено 1057,4 тис. тонн;
• ячменю обмолочено більше 60 тис. га (врожайність – 37,9 ц/га), намолочено 227,7 тис. тонн;
• гороху обмолочено майже 6 тис. га (врожайність – 27,6 ц/га), намолочено 16,5 тис. тонн;
• гречки обмолочено на площі 2,8 тис. га (врожайність – 17 ц/га), намолочено близько 5 тис. тонн;
• проса обмолочено 3,6 тис. га (врожайність – 17 ц/га), намолочено
  понад 6 тис. тонн;
• інших зернових та зернобобових культур зібрано на площі майже 12 тис. га та намолочено 32,8 тис. тонн.

Олійних культур аграрії зібрали близько 186 тис. тонн. Серед них:

• ріпаку з усієї посівної площі, яка складає 61,3 тис. га, (врожайність – 30 ц/га) та намолочено 184 тис. тонн насіння;
• сої обмолочено понад 11 тис. га (врожайність – 27,8 ц/га), намолочено майже 31 тис. тонн;
• гірчиці обмолочено на площі 3,6 тис. га (врожайність – 12,7 ц/га), намолочено 4,6 тис. тонн;
• льону олійного обмолочено 0,3 тис. га (врожайність – 16,5 ц/га), намолочено 0,5 тис. тонн.

Лідерами зі збору зернових та зернобобових культур наразі є сільгоспвиробники Білоцерківського району, які намолотили майже 700 тис. тонн зерна. Аграрії Бориспільського району намолотили понад 200 тис. тонн, а Обухівського – більше 186 тис. тонн.

Крім того, аграрії Фастівського району досягли найвищої урожайності зернових та зернобобових культур – 61 ц/га.

1. 1. 1. 8. Корисна інформація для розповсюдження серед населення

Сім’ї з дітьми можуть оформити допомогу від держави на порталі Дія: доступні чотири нові соціальні допомоги

Команда Міністерства соціальної політики спільно з Міністерством цифрової трансформації України працює над цифровізацією сфери соціальних послуг. Відтепер на порталі Дія доступні ще чотири соціальні допомоги для сімей з дітьми. Про це повідомили на Урядовому порталі.

Раніше для отримання цих допомог необхідно було звертатися до органів соціального захисту населення та подавати документи особисто. Тепер це можна робити дистанційно на порталі Дія, оскільки інформація автоматично підтягується із реєстру. Термін призначення допомог відбувається впродовж 10 днів з моменту звернення.

Автоматизація процесів значно спрощує процедуру отримання допомог та унеможливлює помилки у заявах, що раніше було причиною повторних візитів до державних органів для подачі нових заяв.

На порталі Дія доступні такі 4 види допомоги для сімей з дітьми:

• допомога при усиновленні дитини – для батьків, які усиновили дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування;
• допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання, яким не встановлено інвалідність;
• допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, яка призначається на весь час інвалідності;
• допомога на дитину одинокій матері або батьку – для одиноких усиновлювачів чи одиноких матерів або батьків, які не перебувають у шлюбі.

Держава продовжує цифрову трансформацію соціальної сфери, що покликана спростити процедури оформлення різних видів соціальної допомоги. Таким чином, створюються умови, щоб процес був максимально доступним та комфортним для людей.

Впровадження нових видів допомог стало можливим завдяки електронним інформаційним обмінам між інформаційно-комунікаційними системами державних органів, у тому числі Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, роботу якої адмініструє ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» та портал Дія.

Цифрові сервіси створено Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством соціальної політики України у співпраці з проектом «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні» (Проєкт підтримки Дія), що впроваджується Програмою розвитку в Україні за фінансової підтримки Швеції.

Розпочався конкурсний відбір підприємств для надання грантової підтримки у впровадженні заходів з енергомодернізації

Розпочато конкурсний відбір підприємств для надання організаційної, технічної та фінансової підтримки з метою впровадження заходів з енергоефективності. Конкурс проводять у рамках проєктів «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час», який впроваджує ГО «Міжнародна фундація розвитку», та «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», який виконує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

Метою проєкту є надання організаційної, технічної та фінансової підтримки для підвищення енергоефективності промислових підприємств у воєнний період.

Організатори заходу поставили такі цілі:

• визначити потреби підприємств і потенціал співробітників підприємств у сфері енергоефективності;
• надати допомогу 25 відібраним на першому етапі підприємствам у плануванні заходів з енергоефективності шляхом проведення експрес-енергоаудиту та навчання персоналу;
• реалізувати програми мінігрантів (10 000 євро на 1 підприємство) із впровадження заходів з енергоефективності для 15 відібраних на другому етапі підприємств.

Підприємства будуть відібрані за результатами відкритого конкурсу на основі поданих заявок щодо висловлення зацікавленості (CoI).

Після завершення процесу відбору 25 підприємств-переможців будуть запрошені приєднатися до проєкту і підписати Меморандум щодо умов участі для проведення експресенергоаудиту та навчання їх персоналу.

Надалі лише з 15 підприємствами буде підписано грантові контракти. Гранти надаватимуться у гривневому еквіваленті 10 000 євро на одне підприємство. Гранти можуть бути використані винятково для фінансування енергоефективних заходів, визначених у грантовому договорі за результатом проведеного раніше енергоаудиту.

Заявки на участь у конкурсі приймають 8 вересня.

Більш детальну інформацію про проєкт можна отримати за посиланням.

МОЗ: знеболювальні для паліативних хворих стануть безоплатними

Оновлено реєстр лікарських засобів та медичних виробів, які підлягають реімбурсації (відшкодуванню). До переліку додались знеболювальні лікарські засоби для паліативних пацієнтів (доступні з вересня), а також тест-смужки для вимірювання рівня глюкози в крові (будуть доступні з жовтня).

До програми увійшли шість препаратів Морфіну в таблетках – чотири безоплатні та два з доплатою. Пацієнти зможуть отримати їх за електронним рецептом в аптеках, які співпрацюють з Національною службою здоров’я України.

Для того, щоби отримати знеболювальні необхідно:

1. Для пацієнтів з онкологією – звернутися до лікаря первинної медичної допомоги. За наявності паліативного статусу лікар встановить діагноз «хронічний біль» та сформує е-рецепт в електронній системі охорони здоровʼя.
2. Для пацієнтів із психічними розладами: звернутися до лікаря-психіатра. За наявності паліативного статусу лікар встановить діагноз «хронічний біль» та створить електронний рецепт.
3. Усім іншим пацієнтам необхідно звернутися за направленням сімейного лікаря до лікаря-спеціаліста. За наявності паліативного статусу лікар встановить діагноз «хронічний біль» та призначить пацієнту знеболювальні засоби.

Далі пацієнту необхідно звернутися до сімейного лікаря, який створить електронний рецепт на ліки.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України.