Шевченківський старостинський округ

Шевченкове — одне з наймолодших наших поселень Броварського району. Виникло воно в 1868 році у зв'язку з будівництвом залізниці Курськ — Київ, як основна залізнична станція Остерського повіту. Свою назву станція отримала за назвою найближчого села Бобрик, яке вже існувало з 1622 року. Станція Бобрик довгий час забезпечувала вихід на залізницю великим волосним селам-містечкам Димерці, Гоголеву, Семиполкам. Це був вузол доріг, через станцію відбувався вивіз товару й інтенсивний пасажирський рух.

Під час громадянської війни село не раз опинялось в центрі буремних подій. На станції поблизу села, у січні 1918 р., перебував штаб Гайдамацького коша Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою. Саме на станції Бобрик Симон Петлюра дав клятву до останнього боротися за українську справу, дізнавшись про події бою під Крутами в січні 1918 року. Відступаючи після бою під Крутами, 24 юнкери Костянтинівського військового училища залізницею доїхали до станції Бобрик, частина залишилася розібрати рейки, аби більшість мала змогу відірватися від переслідувачів. Інша частина невеликим загоном пішки через село Семиполки дісталася Літок.

В населеному пункті були поховані 13 воїнів, які захищали місто Бровари від білополяків в 1920 році.

Станція Бобрик - своєрідна Голгофа нашого краю. До революції через цю станцію покидали рідну землю тисячі переселенців на Урал, Далекий Схід, Сибір. Саме через цю станцію з навколишніх сіл було вивезено хліб у голодний 1933 рік. У 1941 році, під час окупації села німецько-фашистськими загарбниками, зі станції Бобрик відправлялись ешелони з молоддю на каторжні роботи до Німеччини. У радянські часи через неї їхали на Соловки, на будівництво Біломор-каналу сотні розкуркулених сімей.

Шевченкове – перше село на Броварщині, у котрому з’явилося централізоване водопостачання. Відомо, що тут була станція, де заправляли водою паровози. Першу скважину облаштували в тодішньому Бобрику ще 1911 року, іншу пробили у 1931-32 роках. У довоєнний час спорудили дві дерев'яні водонапірні вежі - по 60 кубометрів ємністю кожна. У 1952 році спорудили вже сучаснішу водонапірну вежу ємністю 250 кубометрів.

У радянський період тут функціонувала велика МТС, «Заготзерно», «Заготсіно», перевалка «Союзплодовоч». Місцеві мешканці працювали у радгоспі «Бобрицький». У селі були розташовані склади Південно-Західної залізниці, діяли консервний завод, продукцію якого відвантажували і у віддалені регіони СРСР, тракторна бригада, автобаза. Функціонував свій молокозавод, елеватор. Споруджена та діяла вузькоколійка, яка з’єднувала торфовидобуток на Придесенні із залізничною станцією.

В 1963 році біля станції Бобрик одержали землі для будівництва власних будинків біля 200 переселенців з зони затоплення Київської ГЕС. Це були жителі сіл Старого та Нового Глібова і Окуниніва Чернігівської області.

Перша школа на станції Бобрик почала працювати в 1924 році. Саме тоді в приміщенні колишнього будинку поміщика Антона Подосінника було відкрито дитячий садок, а трохи згодом – школу сільської молоді «Колгосп молоді». Оскільки школа не могла вмістити всіх дітей, старшокласники навчалися у школах сусідніх сіл: Руднянській та Бобрицькій семирічках, Заворицькій середній школі.

1 вересня 1963 року в переобладнаному і добудованому приміщенні гуртожитку для працівників консервного заводу радгоспу «Бобрицький» відкрито нову середню школу. Постало питання, як назвати нову школу. Оскільки в наступному, 1964 році, мало відзначатися 150-річчя з дня народження Великого Кобзаря, школу вирішили назвати Шевченківською.

1 січня 1968 року на станції Бобрик створено сільську раду, яку назвали Шевченківською, а село – Шевченковим.

Нині в Шевченковому проживає 3878 чоловіка. Загальна площа землі в адміністративних межах Шевченківської сільської ради — 1838,9 га. (4430 тис. кв. м. ).

У селі діє заклад загальної середньої освіти, де нині навчаються понад 400 дітей, заклад дошкільної освіти «Дзвіночок», функціонує Будинок культури, є два діючих стадіони – пришкільний та «Локомотив-арена» та боксерський клуб «Фортеця».

На території села розташовані такі промислові підприємства: Південно-Західна залізниця , ТОВ «Аграріан фуд Технолоджі продакшин», ТОВ «ПМК», база МТЗ АПК, ПП «Брама», ТОВ «Компанія Полісся» та сільськогосподарські підприємства ТОВ «Іверія-Агро», ТОВ «Бобрик».

У 1986 році введений в експлуатацію Будинок культури. У Шевченковому діє загальноосвітня середня школа, де нині навчаються понад 400 дітей.

У селі є два діючих стадіони – пришкільний та «Локомотив-арена», функціонує боксерський клуб.

Село Шевченкове відоме й тим, що саме тут знімався фільм «Штепсель одружує Тарапуньку».

У 1997 році було відрито Храм на честь Архістратига Мих.аїла. 21 листопада 2017 року відбулася перша служба в новозбудованому приміщенні храму.

Відомі вихідці з села

Кононова Олександра Миколаївна – українська біатлоністка, триразова чемпіонка Зимових Паралімпійських ігор 2010. Заслужений майстер спорту України.

Кудін Анатолій Петрович - доктор фізико-математичних наук, проректор з

дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання НПУ імені

М. П. Драгоманова, професор.

Полька Надія Степанівна – фахівець у галузі гігієни дітей та підлітків, член-кореспондент Академії Медичних Наук України, доктор медичних наук, професор.

Вильотник Марія Данилівна – колишня вчителька, поетеса, автор збірок «Любов і пам’ять», «Наспівана доля» , членкиня Броварського літературно-мистецького об’єднання «КРИНИЦЯ».

З листопада 2017 року Шевченківська сільська рада добровільно увійшла до складу Великодимерської об’єднаної територіальної громади, ставши Шевченківським старостатом.

07434, село Шевченкове, Броварського району, Київської області.

s-rada-shevchenkove@ukr.net,

Відомі вихідці із села

.

Кононова Олександра – параолімпійська чемпіонка. У селі Шевченкове майбутня чемпіонка провела свої дитячі, шкільні роки, тут розпочала займатися спортом.

Кудін Анатолій Петрович – доктор фізико-математичних наук, професор, декан факультету інформатики Педагогічного Університету ім. Драгоманова.

Полька Надія Степанівна – член-кореспондент Академії Медичних Наук України, доктор медичних наук, професор

Староста – Йовенко Володимир Михайлович

Старостат знаходиться за адресою: с. Шевченкове Броварського району Київської області, вул. Вокзальна,40, тел. 28-2-19, індекс – 07434

Тесля Віра Павлівна – головний спеціаліст відділу з питань реєстрації актів цивільного стану та місця проживання

Грицаєнко Світлана Адамівна – головний спеціаліст відділу земельних ресурсів та екології

Стовбуха Сніжана Віталіївна – в.о. спеціаліста 1 категорії відділу соціального захисту населення, захисту прав дітей, сім’ї та молоді

Свірська Олена Іванівна - інспектор з обліку та бронювання військовозобов’язаних відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення, мобілізаційної та правоохоронної діяльності