Складаємо Стратегію розвитку громади
У Великодимерській територіальній громаді (ВДТГ), її першому варіанті створення, коли об’єдналися спочатку п’ять сільських рад, Стратегія розвитку громади до 2027 року вже була складена. Вона не тільки була затверджена на сесії селищної ради, але й отримала схвальну оцінку у міжнародних експертів.
З нового року ВДТГ існує, живе у новому форматі. До громади доєдналися багато інших населених пунктів району. Тож потрібно складати і затверджувати нову Стратегію, над чим зараз і працює робоча група. Головну скрипку цієї непростої роботи грає радник селищного голови з економічних питань Валерій Кокоть. До її складу також входять заступники селищного голови Олександр Куценко та Микола Губський, секретар селищної ради Антоніна Сидоренко, начальник відділу економіки, інвестицій та публічних закупівель Олена Гончаренко, начальник відділу капітального будівництва, ЖКГ, комунальної власності та розвитку інфраструктури Галина Плотнікова.
Що таке, насамперед, Стратегія і чому важливо її мати? Стратегія – то в першу чергу місія громади: як вона розвиватиметься, і якою, власне, буде філософія цієї громади, чого вона хоче досягти. Це план розвитку громади у середньостроковій перспективі. Конкретно – Стратегія ВДТГ передбачає розвиток до 2027 року.
Документ дозволяє не тільки планувати крок за кроком, але й брати участь у державних програмах, що дозволяє реально претендувати на умови співфінансування, дозволяє реально претендувати на міжнародні гранти, на прихід внутрішніх та зовнішніх інвесторів.
Робота над Стратегією умовно розподіляється на три етапи: етап аналізу, тобто збору інформації щодо проблематики розвитку громади, далі йде етап планування. Третій, останній етап, – то є впровадження самої Стратегії, моніторинг цього процесу. Ще одне варто неодмінно зазначити: Стратегія – то аж ніяк не догма. Її можна в залежності від обставин коригувати, змінювати. Себто, це живий документ, котрий постійно має враховувати реалії, в яких живе громади.
Нині в нашій громади триває саме аналіз, тобто збір інформації про стан розвитку громади, про питання, якій найбільше хвилюють її мешканців.
Робоча група розробила анкету, котра вже опублікована на сайті громади та на офіційній сторінці у Фейсбуці. Її може заповнити кожен, і власне це участь кожного у баченні розвитку громади. Власне, це небайдужість кожного до того дому, де проживає мешканець громади, його родина і де він збирається проживати.
До речі, станом на кінець травня робоча група отримала майже 800 анкет. Це не так багато, але водночас і далеко не мало. Збір анкет продовжується. Також анкета буде опублікована на сторінках газети «Великодимерська громада». Тож з’явиться ще один канал збору інформації.
Робоча група скористалася таким інструментом, як проведення у старостатах стратегічних сесій. У них міг взяти участь кожен, хто знав про неї, мав бажання взяти персональну участь у виробленні Стратегії.
Учасник Стратегічної сесії у письмовому вигляді називав три головні проблеми, котрі найбільше хвилюють мешканців того чи іншого старостату, або мають вирішуватися першочергово для нормального життя, або мають працювати на перспективу. Всі зазначені на листочках проблеми сортувалися по тематиці (було виділено якраз п’ять головних тем).Далі відбувалося обговорення у формі фактичного захисту своїх пропозицій (хто мав бажання).
Ну і фінальним акордом сесій ставало виставлення оцінок кожному з п’яти напрямків. Таким чином ранжувалася в старостаті важливість тем, проблем. Створювалася картина, що найбільше хвилює той чи інший старостат. Далі все це та отримані дані анкет опрацьовуватиметься та узагальнюватимуться, а вже потім безпосередньо писатиметься і сама Стратегія. До її затвердження вона буде виставлена для обговорення в громаді.
Сьогодні ми зупинимося на Стратегічних сесіях, кожна з яких дала свою інформаційну поживу.
Коли немає туалету – яка має бути стратегія?
Гоголів, 18 травня
Тут, та й не тільки тут, напрошується запитання – а що до цього робила сільська влада, коли не вирішувалися елементарні питання? Підкреслю – саме елементарні. Бо коли у 21 столітті ми говоримо про те, що у приміщенні сільської ради немає внутрішньої вбиральні, то обговорювати серйозніші питання якось і не хочеться. Тим паче, що йдеться не про, пробачте, хутір десь серед лісу. Ми ведемо мову про велике село з великою потужною історією. Ми говоримо про Гоголів. Гоголів, який Магдебурзьке право (система міського самоврядування) отримав ще у 1625 році.
Зрештою, на стратегічну сесію зібралося трохи більше 20 чоловік. З опублікованої нижче таблиці ви можете дізнатися, яку проблематику життя свого старостату вони вважають найголовнішою. Найбільше балів отримали дороги, транспортне обслуговування. А от питання розвитку економіки, бізнесу вони поставили на останнє, п’яте місце.
Серед найгостріших питань називався, наприклад, стан доріг, або скоріше їх відсутність у Зорі, очищення водойми Піщанка у Гоголеві тощо.
Розвивати і туризм
Русанів, 18 травня
У приміщенні старостату зібралися близь
ко 20 чоловік. Розмова була конструктивною, активною і цікавою. Актив села практично на друге місце в проблематиці питань поряд з «дорогами, транспортним сполученням», вивели саме бізнес, розвиток економіки. «Треба думати, як заробляти. Тоді буде що й тратити», - такий лейтмотив виступів багатьох.
Одним з можливостей заробляти називався розвиток туристичної інфраструктури. Русанів має чимало красивих, історичних місць (достатньо назвати лише Городище), стоїть на дорозі Київ-Прилуки. Тож якраз в цьому аспекті треба вчитися заробляти додаткові кошти.
На цьому наголошував депутат Великодимерської селищної ради, місцевий підприємець і активіст Анатолій Юрченко – треба вчитися отримувати додаткові кошти від діяльності комунального господарства, полегшувати життя підприємців через розробку доступної і легкої системи адміністрування, полегшити для бізнесу отримання корисної і потрібної інформації тощо.
А також – привести до ладу клуб, нарешті по-господарськи використати приміщення дитсадка, створити спортивно-розважальний центр тощо.
Плоске, 18 травня
Для участі в Стратегічній сесії до приміщення старостату прийшли 12 чоловік, включаючи і старосту. Учасники на перше місце у проблематиці питань, як видно з таблиці, вивели соціальну сферу.
Напевно найголовніша проблема для мешканців Плоского – не розпайованість земель ДПЗ «Плосківський». Підприємство вже давно є банкрутом, але земля тим часом обробляється, хтось прибутки отримує, а селу – нічого. Як, власне, і його мешканцям.
І від цього теж – маса накопичених роками та навіть десятиліттями проблем. Тільки кілька з них – неможливість забезпечити земельними ділянками учасників АТО, поганий стан доріг, утеплення фасаду школи, заміна ігрових майданчиків у дитсадку, часто – відсутність води у багатоквартирних будинках тощо. І навіть – поганий телефонний зв’язок.
Світильня, 18 травня
17 чоловік назвали не менше 17-ти, на їхній погляд, актуальних гострих проблем. Найактивнішим у їхньому озвученні був колишній голова сільської ради Олександр Кругляк. Нині він директор школи. А серед проблем називалися майданчик у дитсадку, який не в належному стані, необхідність створити спортивну секцію для дітей від 4 до 7 років, і навіть поставити вуличний тенісний стіл. А ще – занедбані дороги, а ще напівзруйноване приміщення гуртожитку.
Словом, якраз у Світильні у голові стороннього актуалізувалося одне й те ж питання – а чи була тут до цього влада? Якщо вона справді була, то якими ж питаннями вона опікувалася?
А безпритульні собаки - катастрофа
Шевченкове, 19 травня
У приміщенні Центру надання адмінпослуг зібралося небагато – трішки більше 10 чоловік. Тим не менше, розмова була жвавою. На вершину проблем і гострих питань її учасники вивершили комунальну сферу. І хоча по воді багато вже зроблено, однак саме ці питання залишаються для багатьох особливо актуальними. А ще – стічні води, які скидаються в озеро, розташоване на земельних паях людей.
Дуже актуалізувалося медичне питання, а саме – брак медичних кадрів.
Місцевий священник, протоієрей Володимир, зосередив увагу на крадіжках, які останнім часом почастішали. Двічі обкрадали навіть церкву.
Ну і практично всі зійшлися на тому, що буквально вже катастрофою є безпритульні собаки.
Рудня, 19 травня
Активні рудянці в обрядовому залі для проведення стратсесії зібралися у кількості 20 чоловік. На перше місце у своїх бажаннях змінити ситуацію на краще вони вивели однозначно соціальну сферу. А поруч, лише з різницею у два бали – питання довкілля. Скаржилися на фермерів, котрі застосовують ядохімікати. Часто не тільки важко дихати, а й зібрати вирощений на власному городі урожай. Серед іншої проблематики – створення безпечного освітнього середовища. А це, зокрема, і ремонт даху в школі, встановлення на її території багатофункціонального майданчика. Треба продовжити ремонт амбулаторії. І, зрозуміло, веління сучасного часу – відсутність у селі банкомата.
Ще – руїни, як висловився один з присутніх, Будинку культури, відсутність глядацької зали. Ну і дороги, проблема сміття. Цікаво, що представники молодого покоління порушували питання нестачі належного рівня комунікації у громаді.
Бобрик, 19 травня
Досить несподівано, але дуже приємно, що Бобрик, а в сесії брали участь 27 чоловік, на друге місце вивів питання бізнесу, розвитку економіки. Напевно, налаштував виступ старости Миколи Литвина, котрий і говорив якраз про це: щоб виконати не тільки забаганки, але й просто впоратися з проблемами, потрібно вчитися заробляти гроші, залучати інвесторів, ефективно використовувати наявні можливості.
Серед побажань, то переважає соціальна сфера. Зокрема, будується нове приміщення медамбулаторія, треба лікаря і фельдшера. Потрібний бювет в селі, ремонт доріг і реконструкуція приміщення старостату. Актуальним є кадрове розширення школи та застосування штрафних санкцій до тих, хто засмічує село.
Жердова, 19 травня
14 чоловік у приміщенні старостату найбільш актуальними назвали питання соціальної сфери та транспортні. А вже серед них можна назвати будівництво дитсадка в Тарасівці – причому, проблема насправді дуже гостра, і цього року вже немає куди дівати маленьких дітей. Далі - відсутність нормального транспортного забезпечення, розбита вщент дорога біля школи, кадровий голод на лікарів та вчителів. Говорили і про інвестиційний проект – використання 7 га колишнього табору у Покровському.
«Пан Бочкарьов, давай прибирай?»
Богданівка, 21 травня
У Богданівці, яка пережила і переживає певні хвилювання, пов’язані із заміною старости, іншого місця, аніж коридор у приміщенні старостату, не знайшлося. Будинок культури ще не готовий до використання. Але 15 чоловік розмістилися нормально. Тут своєрідним камертоном розмови, настроїв став виступ перед присутніми очільника громади Анатолія Бочкарьова. На його думку, дивно, що Богданівка – досить потужне село, мало б стати однією з опор розвитку громади. Але на сьогодні воно споживає більше, аніж заробляє. І напевно й не дивно, якщо колишні очільники села думали не про розвиток, а про споживацьке фактично використання наявних ресурсів. Підтверджує це факт, що у розробленому ними Генеральному плані не передбачено промислових зон взагалі, натомість запланована територія під житлову забудову – одразу на 25 тисяч осіб.
Зрештою, у роботі стратегічної сесії на чільне місце вийшов саме бізнес, розвиток економіки. Однак споживацькі настрої у декого все ж сильні. Маючи проблему із місцем збору сміття поблизу торговельного закладу у центрі села, колишній секретар сільради пан Кочубей запропонував свій «варіант» подолання проблеми – треба, мовляв, їхати до Бочкарьова, і нехай він вирішує… Коментарі зайві.
Але є й інші богданівці. Хто пропонує і свою персональну участь у зміні ситуації в селі. Наприклад, в облаштуванні парку, який конче потрібний. І навіть готові віддати частину своєї земельної ділянки, аби загальна територія майбутнього парку була більшою.
А загалом проблем у Богданівці, тепер богданівському старостаті, - більш ніж багато. Враження, що ними роками, а то й десятиліттями ніхто не займався, не намагався вирішувати, а просто колекціонував. Ну от тільки в школі та дитсадку: заміну даху школи, утеплення фасаду як школи, так і дитсадка, благоустрій його території. І так далі, і тому подібне. Про так зване Підсобне й говорити нічого –то своєрідний «кінець богданівського світу», там все на сьогоднішній час зіткане з проблем.
Велика Димерка, 21 травня
Не дивно, що на стратегічній сесії у приміщенні Великодимерської селищної ради були присутні близько 30 осіб. Хоча однозначно могло бути й більше, якби – хоча б депутати проявили вищу активність.
Як і належить селищу, котре вже давно є економічним лідером розвитку регіону, у підсумку роботи Стратегічної сесії на перше місце дуже упевнено вийшли питання розвитку бізнесу, економіки. Обговорювалося багато цікавих ідей, пропозицій, які спрямовані на – збільшення надходжень до казни громади, аби були ширшими фінансові можливості загального розвитку громади.
Особлива увага наголошувалася на безпековій складовій життя громади. На необхідності розглядати не тільки розташування підприємств промислового характеру, але й на можливому відкритті навчальних закладів, в тім числі і вищих. Потрібно думати над створенням рекреаційних зон, у громади є перспектива розвитку туризму, санаторно-курортних закладів.
- Знаєте, - підсумував проведення стратегічних сесій селищний голова Анатолій Бочкарьов, - вважаю, що цими сесіями, анкетним опитуванням, ми провели дуже велику роботу. Головне - це наше спільне і обопільне додаткове навчання. Це своєрідний лікнеп. Попереду ще багато роботи над дуже важливим документом, яким є Стратегія розвитку громади. Але все це дасть необхідний результат – зрештою, ми матимемо якісний документ, котрий допоможе продумано і ефективно, якісно рухатися вперед на шляху будівництва нашої громади. Закликаю і запрошую всіх, хто ще не долучився над створенням Стратегії, - долучайтеся. Це наша спільна справа. Спільна і дуже потрібна.
