У польських люстриціях за 1628 рік Гоголів зафіксовано як населений пункт із шістьма господарствами та десятьма огородженими ділянками. З малих розмірів можна зробити висновок, що його тільки-но засновано. Проте, подальша історія Гоголева переконує, що він не міг бути таким малим і до люстрацій потрапили лише платники податків.
Володимир Гузій, автор «Золотої очеретини», привіз копію унікального документа від 26 лютого 1625 року – привілею польського короля Сигізмунда ІІІ про надання містечку Гоголеву Магдебурзького права. Магдебурзьке право надано Гоголеву за три роки до польської люстрації 1628 року і це свідчить про більш давнє заснування Гоголева.
Гоголів у давні часи був відомим містом майстрів – бондарів, кушнірів, шевців, кравців, золотарів, богомазів, вишивальниць, ткаль.
За Описом Київського намісництва 1790 р. населення Гоголева було на 90 відсотків козацьке, його кількість становила 4057 чоловік.
Українські козаки не мислили свого життя без ікон, без православної віри і церков. В Гоголеві було збудовано дві церкви – Преображенська та церква Різдва Богородиці. До сьогодні залишилась лише церква Різдва Богородиці.
В Гоголеві, після переможного походу, поселились козаки Петра Сагайдачного. Саме в цей час склалися передумови для створення Гоголівської козацької сотні. За реєстром 1649 р., Гоголівська сотня налічувала 127 чоловік.
Першим офіційним документом, який дозволив та узаконив торгівлю в Гоголеві, був «Привілей Жигімонта ІІІ місту Гоголіву на Магдебурію р. 1625, лютого 26». Саме цей документ дозволив торгівлю у Гоголеві.
Нині базар працює у неділю, за масштабами він дорівнює колишньому ярмарку.
Згідно місцевих матеріалів у 1868 році у Гоголеві було збудовано і відкрито земську народну школу. У 1879 році у цій школі було відкрито народне училище. На його утримання земство виділяло кошти.
1899 року біля Преображенської церкви було збудовано і відкрито земську чотирикласну школу, де навчалося 70 дітей. Ця школа проіснувала до 1941 року, у 1947 році школу було переобладнано для кіноклубу.
Згідно місцевих джерел, 1895 року розпочалось будівництво нової школи і тривало до 1906 року. Побудовано школу за проектом відомого українського архітектора, нашого земляка Василя Осьмака. Також за його проектом було побудовано Гоголівську лікарню.
Тут стояла Гоголівська козацька сотня. Один із сотників став прототипом поеми Тараса Шевченка «Сотник».
Гоголів дав Україні видатних людей: художника Платона Бориспольця, вченого-краєзнавця Опанаса Шафонського, поета-бунтаря, борця за незалежність України часів визвольних змагань 20-х років ХХ століття Григорія Чупринку, знаменитого українського архітектора Василя Осьмака. Певний час у Гоголеві в 50-60-х роках жив і працював начальником дорвідділу Максим Кордун. Його син, талановитий український поет, закінчив Гоголівську середню школу із золотою медаллю.
Пам’ятні місця, об’єкти, які можуть зацікавити відвідувачів Гоголева
Церква Різдва Богородиці
Парк Вічної Слави
Пам’ятний знак про надання Магдебурзького права
Пам’ятний знак Григорію Чупринці
Обеліск військовополоненим, які загинули в Гоголівському концтаборі в 1941 року на території колгоспу «Червона Україна»
Парк Козацької слави
Будинок сотника Соболевського, де бував Тарас Шевченко
Обеліск льотчику-герою капітану Снігурову на території колишнього військового летовища на околиці села.
З кінця 2020 село Гоголів разом із с.Зоря входять до Великодимерської селищної ради як Гоголівський старостат, який очолює Примак Роман Петрович.
Загальна кількість населення налічує 5619 осіб.
На території функціонує комунальний заклад «Гоголівське НВО», у його складі дитячий садочок «Сонечко».
Послуги первинної медичної допомоги надає амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
Адреса:
07452
Київська обл.,
Броварський р-н.,
с. Гоголів, вул.Київська, 160
Електронні адреси: marinagogoliv@ukr.net - Гоголівський старостат;
gogoliv.school@gmail.com – КЗ «Гоголівське НВО».