У Великій Димерці відбувся благодійний захід, який об’єднав жителів та гостей селища навколо підтримки Збройних Сил України. Присутні мали змогу насолодитися виступами місцевих творчих колективів — дитячих танцювальних і музичних гуртів, а також дорослих ансамблів.
Під час заходу зібрали 11 340 грн на придбання пристрою радіоелектронної розвідки «Чуйка 3.0». Його передадуть захиснику з Великої Димерки Олександру Хомичу та його побратимам, які боронять Батьківщину на Покровському напрямку.
Почесними гостями заходу стали командир літака "Мрія" Дмитро Антонов, колишній голова Великодимерської селищної ради Анатолій Бочкарьов, а також заступник селищного голови Олександр Рубанка.
У жовтні у Великій Димерці традиційно відзначається День села — подія, що об'єднує мешканців громади навколо історії, традицій та спільних цінностей.
Велика Димерка — селище з багатовіковою історією, офіційним відліком існування Димерки можна вважати 1392 рік.
Місцевість, на якій розташована Велика Димерка, у давнину була вкрита густими лісами, серед яких переважали берези. Перше поселення виникло на березі озера Міхов. Основними заняттями мешканців були смолокуріння, а також виробництво поташу та селітри. Через потребу у великій кількості дров для смолокуріння над поселенням постійно здіймався дим.
За однією з версій, саме через ці "великі дими" селище й отримало свою назву. Існує також легенда, згідно з якою назва походить від того, що саме тут першими почали зводити димарі. У історичних джерелах зустрічаються варіанти назви населеного пункту: Здимеров, Здимерівка, Димарка, Володимирівка.
Існує також інша легенда щодо походження назви селища. Згідно з переказами, у 1787 році, під час подорожі до Києва, у Димерці зупинялася імператриця Катерина ІІ. Її приймали у монастирському дворі, і, вражена розмірами поселення, вона нібито вигукнула: «Яка велика Димерка!»
Саме з цим висловом пов’язують появу нинішньої назви. Офіційно ж назву «Велика Димерка» селище отримало на початку ХХ століття.
На 1767 рік у селі розташовувались монастирський будинок, церковно-приходська школа та шпиталь, в якому проживали знедолені люди.
1868 року через село прокладено залізничну колію, яка зʼєднала міста Ніжин та Бровари.
Головною пам'яткою Великої Димерки є дерев'яна церква Покрови Божої Матері, збудована у 1888 році на місці попереднього храму 1785 року. Храм є об'єктом культурної спадщини.
Протягом століть вона була осередком життя, ремесел і культури на Лівобережжі Київщини. Сьогодні селище залишається центром активного громадського життя, згуртованості та підтримки Збройних Сил України.
Наразі Велика Димерка є одним з найбільших поселень Броварського району та центром Великодимерської селищної територіальної громади. Тут проживає більше 15 тис. населення. З початку 2022 року селище прийняло близько 500 внутрішньо переміщених осіб.
