Великодимерська громада в особі ЦКДС провела дитячий турнір з міні-футболу, присвячений Дню молоді та Дню української конституції. Вирішили турнір організувати для юних футболістів 2008 року народження і молодших. Ідея дітям сподобалася. Бо щойно завершився чемпіонат Броварщини, як знову можливість змагатися, боротися за турнірні місця, забивати голи, радіти успіхам та трішки сумувати невдачам.
У турнірі заявилися 8 команд, які розподілили на дві групи. Дві кращі команди продовжували боротьбу у фінальній частині.
Група А грала у Бобрику. Тут, крім господарів, на новенькому стадіончику змагалися Тарасівка, Рудня та Шевченкове.
Група Б проводила всі матчі у Великій Димерці. Тут змагалися «Колос» (В.Димерка), Русанів, Богданівка та Гоголів.
У бобрицькій груповій команді все пройшло успішно. До фіналу покрокували дві команди – Рудня з першого місця, Тарасівка – з другого. Причому, між собою вони зіграли внічию 1:1.
А от у димерській групі стався казус. Всі матчі попереднього етапу зіграли. За його підсумками до вирішальної четвірки мали проходити Богданівка та хлопчики з великодимерського «Колоса».
Але опісля тренер Богданівки Микола Бобко прийняв рішення не виставляти команду на завершальному етапі. Сталося це після висловлення йому претензій, що за команду грав воротар, котрий прописаний – о, Боже! – у Броварах. Причому за кілька днів до цього Микола Бобко попереджав, що таке буде, бо у богданівців фізично не міг зіграти страж воріт. А у регламенті, за його словами, чітко не прописано, що у турнірі мають право грати ВИНЯТКОВО мешканці ВДТГ.
Тож Богданівка знялася з розіграшу. На знак солідарності до цього ж кроку вдалася й команда Гоголева, котра потенційно могла замінити богданівців у фіналі. За гоголівців грали два представники – о, Боже! - не ВДТГ, а Броварської міської територіальної громади. Один з Броварів, інший – з Требухова.
Отже, поза грою опинилася, як мінімум, одна команда. Залишається для обговорення питання, чи потрібно обмежувати якось участь дітей у таких турнірах з різних громад, які до того ж є сусідами? Можливо, кількісно? Але головне, що все було зарані чітко прописано.
Так і вийшло, що у фінальній частині за загальну перемогу боролися три команди. Пропонували приїхати ще й Русанову, але – відмова, бо «наковталися», як кажуть, на попередньому етапі. Першими на майданчик у Великій Димерці вийшли Рудня та Тарасівка. Тут вже нічиєї не було, тарасівці досить неочікувано здобули переконливу перемогу – 4:1.
Рудня грала й наступний поєдинок. Цього разу з господарями майданчика. «Колос» не зміг на рівних протидіяти зіграному супернику. Рудня здобула перемогу – 6:2. І всі шість м’ячів забив один футболіст – Денис Коренівський. А взагалі на рахунку цього талановитого руднянського хлопчика 14 точних ударів на турнірі.
В останньому матчі, де грали Колос та Тарасівка, найпалкішими прихильниками димерців були хлопці з Рудні. Їм було вигідна перемога господарів, але команда, яку готував Вячеслав Накорчемний, не дала підстав засумніватися в тому, що вони на турнірі найсильніші – 4:3. Причому, два з чотирьох голів провела Настя Сушинська, котра в команді-чемпіона грала одну з ключових ролей.
Отже, розподіл місць був наступним:
- Тарасівка (тренер Вячеслав Накорчемний).
- Рудня (тренер Юрій Компанець)
- «Колос» (Велика Димерка), (тренер Микола Гнєзділов).
Чемпіонами турніру у складі Тарасівки стали: Саша Головач – воротар, польові гравці - Настя Сушинська, Олександр Москаленко, Саша Вакуленко, Богдан Бражник, Євген Бутович, Тарас Прокопенко, Дмитро Мороз, Андрій Онашко. Єгор Бутович.
Церемонію нагородження проводили Сергій Стасюк та Ігор Сердюченко. Призери отримали медалі, командні кубки та по м’ячу. Причому м’ячами заохотили всі вісім учасників турніру.