Подія, що сталася у центрі Великої Димерки вранці 27 вересня вражає характером і всіма обставинами, дивує можливими причинами, і ще раз всім нам нагадує про необхідність бути надзвичайно уважними, обережними.
…7. 35 ранку. Понеділок. Селище давно проснулось, вже поринає у повсякденні клопоти. Селище поспішає на роботу. А оскільки у свої права вже вступив вересень, чимало батьків, дідусь чи бабусь з дітьми, самих хлопчиків та дівчаток поспішають до школи. Неодмінно треба звернути увагу, що цього дня було сонячно, досить тепло як для кінця місяця.
Секретар Великодимерської селищної ради Антоніна Сидоренко приїздить на роботу раніше, бо школа ж. Вона ставить автомобіль на стоянці біля селищної ради, відправляє свою дитину до ліцею, і направляється до магазину на Заліській. Пані Антоніна, вже перебуваючи на розі Бобрицької та Заліської, раптом чує глухий звук удару. Вона миттєво повертається, хапається за голову від побаченого і одразу біжить назад, до місця пригоди. Далі все – мов у якомусь кінофільмі чи відеосюжеті з однією лиш суттєвою різницею – це реальна картина, а не постановочний сюжет. На асфальті лежать дві людини. У кількох метрах від пішохідного переходу. Стоїть автомобіль білого кольору, Деу Ланос, з київськими номерами. З пошкодженнями. Як потім з'ясується, у нього вм’ятина на передній частині капота, і тріщина на лобовому склі.
…63-річну Галину Диченко, яка працює прибиральницею у КП «Великодимерське», знають дуже багато димерців. Якщо й не знають особисто, якщо просто з нею вітаються, то точно бачать її роботу. Пані Галина прибирає у центрі селища. І це завдяки їй тут чисто, приємно ходити, відпочивати. Вона як бджілка – прибирає сміття, власноруч косить траву, у буквальному розумінні (це не раз доводилось бачити) вищипує травку руками, зимою чистить сніг. Справді – трудиться мов бджілка. Її не помічають, але кожен помічає і відчуває її роботу. Бо всі відзначають чистоту центральної частини селища.
Цього ранку пані Галина з двома своїми онуками саме о 7.40 підходить до так званої «зебри». Вона повернула з Гоголівської, де й проживає зі своє родиною. З нею йдуть 9-річний Рома та на рік менший Максим. Пані Галина супроводжує обох хлопчиків до школи. Зрозуміло, що для неї ця дорога не просто відома, вона її знає напам’ять. Вона упевнено починає з онуками переходити Бобрицьку. Бо упевнена – тут «зебра», і тут автомобілі пропустять пішоходів. Сприяє й погода – сонячно, видимість дуже добра.
Зліва автомобілів немає, і троє пішоходів сміливо починають рух. Дійшовши до середини дороги, пані Галина зі старшим онуком, здається, помічають, що з Бобрицької в бік центру на перехрестя виїжджає автомобіль. Він рухається з пристойною як для такої ситуації – перехрестя, попереду достатньо облаштований і добре видимий пішохідний перехід – швидкістю, і не збирається пригальмовувати, а тим паче зупинитися.
Меншого, Максимка, ніби хтось зупиняє, або ж він побачив, що праворуч від нього їде реальна небезпека. Він пригальмовує, відстає від бабульки й братика на якийсь буквально метр, практично на центрі переходу. І напевно якісь мікросекунди й уберегли його від удару. У цю мить пані Галина та Роман пришвидшуються, намагаючись встигнути подолати перехід.
Їм це не вдалося. О 7.41 Антоніна Сидоренко й почула той глухий удар. Білий Деу Ланос з київськими номерами під керуванням 29-річного Володимира Д. , не зупиняючись, не пригальмовуючи - гальмівного шляху на місці трагічного ДТП немає абсолютно, наїжджає на двох пішоходів. Тоніше, це був удар. Через мить пані Галина та Рома опиняються на капоті, і падають на асфальт.
Антоніна Сидоренко підбігла і вже бачила, що картина дуже сумна. Їй навіть і опісля вкрай важко згадувати. Лежали з пораненнями жінка і маленький хлопчик. Було видно, що у Роми серйозно пошкоджена нога. Ще серйозніша ситуація була з пані Галиною. Антоніна першою викликала карету швидкої допомоги, повідомила поліцію. Далі намагалася надати ту допомогу, яка в тій ситуації можлива. Тобто, хіба що хоч якось полегшити біль і страждання потерпілих. Вона підклала під голову Ромі рюкзак. І так чекали медиків.
… Автомобіль екстреної медичної допомоги з Броварів прибув через 22 хвилини. Згодом приїхала й ще одна бригада медиків. Назабаром травмованих Галину Диченко та її внука Романа відвезли до Броварської клінічної лікарні. Як вже стало відомо увечері 27 вересня, пані Галина перебуває у важкому стані. У неї черепно-мозкова травма, зламані рука та нога, ніжка від удару зламана і в 9-річного Романа.
Попереду тривале лікування. І треба молитися Богу, щоб все завершилося благополучно.
… Далі ж на місці ДТП протягом кількох годин працювали поліцейські. Слідчим і доведеться встановити істину: чому ж за ясної сонячної днини водій автомобіля не зробив елементарного – не пропустив пішоходів, чому не зробив нічого від нього залежного, аби уникнути наїзду на людей, чому навіть відсутній гальмівний шлях автомобіля.
До речі, в салоні автомобіля Деу Ланос, крім водія, перебували в момент аварії ще два молодих хлопців. Дорога для Володимира Д. теж не є невідомою, оскільки він вже давно мешкає у Великій Димерці. Версія, яку довелося чути, що водію сонце «засліпило очі», не може навіть сприйматися серйозно, оскільки в таку годину сонце світить, враховуючи напрямок руху, в спину.
…Ми будемо стежити за подальшим розвитком ситуації.
На знімках: місце аварії, автомобіль Деу Ланос
