Як стверджують спеціалісти, кури часто схильні до різноманітних інфекційних хвороб, які у свою чергу викликають масовий падіж. Але, подбавши про вакцинацію, є шанс врятувати птицю. Навіть курка, що захворіла, може вижити, якщо господар правильно зрозуміє симптоми і вчасно почне її лікувати. Серед найбільш поширених хвороб, на які страждають кури, особливо тих, що живуть у приватних господарствах – хвороба Ньюкасла.
Збудником хвороби є вірус, який переносяться перелітними птахами і розповсюджується через повітря з подвір’я на подвір’я. У 1970-ті роки, коли імунопрофілактика ще не була як слід налагоджена, доводилося спалювати цілі птахофабрики. Саме тому вірус назвали «псевдочумою». Зараз вакцинацію роблять на всіх великих підприємствах без винятку, а в дрібних господарствах – за бажанням.
Основним джерелом інфекції для Ньюкаслської хвороби є хвора та перехворіла птиця, що виділяє вірус до зовнішнього середовища з повітрям при диханні, яйцями та всіма виділеннями організму. Вже через добу після зараження починається виділення збудника, а після одужання вірус зберігається в організмі іще протягом 2–4 місяців. Таким чином, у якості факторів передачі може виступати вся продукція птахівництва, забруднений робочий інвентар, корми та підстилка, тощо.
У природних умовах Ньюкаслську хворобу частіше за все реєструють у птиці з ряду курячих, тобто у курей, індичок, цесарок тощо. Однак, у природі також помічені випадки захворювання дикої птиці, наприклад горобців та голубів, які можуть переносити збудника захворювання на значні відстані і сприяти перезараженню здорових домашніх птахів. За даними деяких дослідників, до хвороби також певною мірою чутлива водоплавна птиця, як домашня, так і дика. До того ж, птиця різних порід та віку має різну чутливість до вірусу.
Ураження та прояви хвороби:
Після проникнення в організм збудник хвороби швидко розмножується в крові, спричинюючи септицемію, інтоксикацію, крововиливи, набряки. Через 24 — 36 год. після зараження вірус виявляється в серці, печінці, селезінці, нирках, головному мозку, кишках, шлунку, зумовлюючи дистрофічні та застійні процеси в різних органах і тканинах.
Ознаки: Лихоманка, сонливість, скуйовджене пір’я, слиз із дзьоба, звук клекотання при вдиху, кашель, кон’юнктивіт, чхання. Пізніше з’являється пронос, іноді з кров’ю. У багатьох птахів (особливо молодняка) настає параліч ніг, крил, скручування шиї.
Профілактика та заходи боротьби: Щоб запобігти занесенню й виникненню хвороби Ньюкасла, слід дотримуватись зооветеринарних правил комплектування та утримання птиці в кожному господарстві, звертаючи особливу увагу на обов’язковість завезення ззовні інкубаційного яйця та курчат тільки з благополучних щодо інфекційних захворювань племінних ферм.
У разі появи хвороби Ньюкасла господарство оголошують неблагополучним і карантинують. Хвору й підозрювану щодо захворювання птицю забивають безкровним способом, трупи знищують спалюванням. Клінічно здорову птицю забивають на м’ясо, яке проварюють упродовж 30 хв. і реалізують для харчування всередині господарства. Пір’я, пух і внутрішні органи забитої птиці спалюють. Пташники та вигули, де утримували хвору птицю, ретельно очищають і дезінфікують. Усю птицю благополучних приміщень неблагополучного господарства та населеного пункту загрозливої зони вакцинують проти хвороби Ньюкасла.
Карантин з неблагополучного господарства знімають через 30 діб після останнього випадку захворювання та забою хворої птиці, проведення остаточної дезінфекції приміщень та виробничої території, а також інших ветеринарно-санітарних заходів, передбачених чинною інструкцією.
До речі, вакцинацію можна робити лише здоровій птиці, інфікована від цього загине. У невакцинованої курки приблизно 50% шансів на життя.
Лікування не проводять. Хвору й підозрювану щодо захворювання птицю забивають безкровним методом і спалюють, щоб запобігти поширенню збудника інфекції.
Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Броварського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області
