Все, що відбулося на новенькому полі нашої громади 20 серпня, не варто називати просто змаганням чи турніром. Це був фестиваль, фактичний показ юних футбольних талантів Великодимерської громади.
КЗ ЦКДС провів напередодні 30-річчя нашої Незалежності цей показ, аби дати можливість діткам з різних населених пунктів побігати, позмагатися на смарагдовому полі. Дуже символічно, що фактично першим організованим турніром або фестивалем на щойно відкритому полі став саме дитячий. Першим і поки наймасштабнішим.
Десять команд, складених з хлопчиків та дівчаток (бо стає модним ганяти м’яч і серед них), різного віку (2009-2014) загальною кількістю близько 150 чоловік, показували свої навики грати у футбол, здобуті у секціях цього виду спорту Богданівки, Рудні, Шевченкового, Тарасівки, Бобрика та Великої Димерки під опікою відповідно тренерів Миколи Бобка, Юрія Компанця, Володимира Колота, Андрія Заведєєва, Вячеслава Накорчемного, Романа Ситюка, Микола Гнєзділова та помічників двох останніх Богдана Кравця і Вячеслава Парубця.
Ніякого турнірного значення цей фестиваль дитячого футболу не мав. Але мав одну особливу важливість. Це був відбірковий показ. Тренерська рада, яку ми фактично назвали і до якої, безперечно, увійдуть директор КЗ «Колос» Євген Юхта та головний тренер цього закладу Олег Трухан, мають визначитися з кандидатами до складу збірних громади, які будуть грати в чемпіонаті області серед дитячих колективів. Він стартує 11 вересня.
Результати поєдинків теж не мали значення. Але треба було бачити, яким було бажання у дітей зіграти якнайкраще, показати все, що вони вже вміють. Була відданість і спортивна наполегливість, гартування характерів, були навіть і сльози, коли м’яч влучав в обличчя, або суперник замість м’яча влучав у нову. Забивалися красиві голи, було хапання за голову, коли шкіряний влучав не у ворота, а в стійку, були справжні сейви воротарів, суворі тренерські оцінки. І звісно – радість від забитих голів. І також була імітація цими юними футболістами святкування забитих голів – як те роблять дорослі майстри. Що й продемонстрували руднянці Грицаєнко та Коренівський. Перший після забитого голу підбіг до партнера, який віддав гольову передачу, поставив свою ногу йому на коліно, а той імітував процес начищення взуття автору гола. Рівень, друзі!
Загалом же, на яскравому від різноколірності футболок учасників футбольного фестивалю полі димерського стадіону кілька годин панували радість, справжні емоції, гартування фізичного стану. І ще суттєво – відволікання дітей на цей час від гаджетів. Що теж дуже важливо.
Повторимо – результати матчів не мають великого значення. Однак і змагальний ефект був присутній. Переконані – буде цікавою інформація, як хто з ким зіграв, і хто забивав.
Отже, табло фестивалю:
Богданівка – Рудня – 1:4
(М.Бобко – Грицаєнко-2, Коренівський -2)
Шевченкове – Колос – 1:2
(Шелест – Плужник -2)
Рудня – Тарасівка – 0:1
(Вакуленко)
Богданівка – Колос- 2:2
(І.Хилько-2 – Науменко-2)
Рудня – Колос- 2:1
(Грицаєнко, Коренівський - Яшин)
Шевченкове - Колос – 3:4
(Ємоленко, Литвиненко, Бойко-2 - Науменко-3, Литвиненко)
Шевченкове – Богданівка – 0:5
(Левицький – 3. І.Хилько, Василенко
Колос – Тарасівка – 1:3
(Яшин – Голубовський -2, Вакуленко)
Богданівка – Тарасівка – 2:2
(автогол, Цьомка – Шелест-2)
Богданівка – Колос – 3:3
(В.Хилько-2, Цьомка – Пляскін - 3)
