Звіт про стратегічну екологічну оцінку «Програми соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської  територіальної громади на 2021 рік»

CEO_Soc_Econ_Prog_V.Dymerka_edit_11.12.2020 (3)

 ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

  1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО, КУЛЬТУРНОГО І ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2021 РІК.. 4
  2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.. 9
  3. ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.. 20
  4. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ.. 21
  5. ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ.. 23
  6. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ.. 29
  7. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ.. 31
  8. ЗАХОДИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У Т. Ч. ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 31

ВИСНОВКИ.. 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 36

 

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває інтеграція Цілей сталого розвитку (ЦСР). Це обумовлює необхідність розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів та окремих громад.

Стратегічна екологічна оцінка документів планування розвитку територій дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування. Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Метою СЕО є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

В Україні забезпечено передумови для здійснення СЕО документів стратегічного планування. Зокрема, відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з 1 січня 2020 року стратегічна екологічна оцінка повинна здійснюватися для програм економічного і соціального розвитку громад.

Цей звіт висвітлює результати СЕО Програми соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік. Реалізація Програми поширюється на 23 населених пункти громади та передбачає перетворення її на інвестиційно привабливу, конкурентоспроможну та соціально стабільну територію.

  1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО, КУЛЬТУРНОГО І ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2021 РІК

 Програма соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік (далі – Програма) є документом державного планування місцевого рівня, яким визначаються пріоритетні напрями економічного та соціального розвитку, підвищення стандартів життя населення, шляхом розбудови інфраструктури, забезпечення якості та загальної доступності публічних послуг, підтримки ініціатив малого бізнесу та створення позитивного іміджу території Великодимерської територіальної громади.

Мета програми:

  • створення необхідних соціальних, економічних, правових та інформаційних умов для забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку громади;
  • покращання економічних показників промислового, сільськогосподарського виробництв, системи торгового і побутового обслуговування населення;
  • сприяння розвитку культури, духовності, освіти, фізичної культури та спорту, охорони здоров’я, охорони довкілля, соціальному захисту населення;
  • розробка цільових програм, спрямованих на економічний розвиток території, забезпечення їх фінансування;
  • підвищення якості життя населення;
  • розширення можливостей для вільного розвитку особистості, підприємств, установ та організацій різних організаційно-правових форм власності, які сприяють розвитку громади.

Програма є комплексною системою завдань, спрямованих на розв’язання  економічних, соціальних, культурних та духовних проблем громади, прогнозує динаміку основних показників економічного та соціального розвитку (табл. 1).

Таблиця 1

Завдання та заходи Програми соціально-економічного, культурного і духовного розвитку  Великодимерської територіальної громади на 2021 рік

Сфери діяльності   Завдання та заходи
1. Енергоефективність та енергозбереження – стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів для зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів;

– забезпечення безперебійного постачання енергоресурсів для населення та потреб економіки;

– запровадження енергозберігаючих технологій в усіх галузях господарювання;

– технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування енергозберігаючих технологій;

– надійне та безперебійне забезпечення споживачів громади енергоносіями;

– забезпечення своєчасної та повної оплати усіма категоріями споживачів громади вартості спожитих енергоносіїв, що сприятиме підвищенню рівня розрахунків за спожиті енергоносії та безперебійному енергозабезпеченню населених пунктів громади.

2. Інвестиційна політика  – створення сприятливих умов для активізації та розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності у Великодимерській  територіальній громаді;

–    сприяти участі суб’єктів підприємницької діяльності у програмах міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва;

–    покращення інвестиційного іміджу громади шляхом розробки рекламно-іміджевої продукції та інформаційно-презентаційних матеріалів про Великодимерську  територіальну громаду, висвітлення успішних практик інвестування у засобах масової інформації, участь та представлення інвестиційного потенціалу на інвестиційних форумах;

–    забезпечити участь представників Великодимерської  територіальної громади у міжнародних виставках, форумах з інвестиційних питань в Україні  та за кордоном;

–    підготовка та проведення інвестиційного форуму;

–    поширення інформації серед бізнесових кіл щодо державної політики в інвестиційній сфері та стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки;

–    підготовка та видавництво друкованого інвестиційного паспорту та каталогу інвестиційних пропозицій Великодимерської  територіальної  громади;

–    залучати іноземних інвесторів до підготовки інформаційних матеріалів з висвітлення позитивної практики ведення бізнесу у Великодимерській  територіальної  громади;

–     розробити схеми планування та здійснити заходи щодо визначення перспективних для інвестування об’єктів.

3. Реформування відносин власності –    формування ефективної інфраструктури споживчого ринку, здатної задовольнити потреби населення в якісних товарах та послугах, забезпечення високого рівня обслуговування.

–     встановлення меж населених пунктів;

–     актуалізація містобудівної документації;

–     проведення інвентаризації земель

населених пунктів;

–     розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та іншої документації. .

4. Регуляторна політика та розвиток малого і середнього бізнесу –     реалізація державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності;

–     формування дієвого механізму взаємодії органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання на засадах партнерства, відкритості та прозорості, узгодження адміністративних та громадських зусиль задля створення сприятливих умов для розбудови громади, її економічного, соціального та культурного розвитку.

5. Житлово-комунальне господарство – підвищення якості житлово-комунальних послуг;

– розвиток конкуренції та сучасних форм самоорганізації населення у даній сфері;

– створення конкурентного середовища на ринку послуг з управління багатоквартирними будинками;

– створення сприятливих умов для беззбиткової діяльності підприємств житлово-комунального господарства, накопичення інвестиційних ресурсів для технічного переоснащення та розвитку житлово-комунальної та інженерно-транспортної інфраструктури;

– покращення об’єктів та елементів благоустрою громади, забезпечення їх належного утримання;

– підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунального господарства, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.

– стимулювання інвестиційних процесів у галузі житлово-комунального господарства;

– забезпечення сталого функціонування і динамічного розвитку сфери житлово-комунального господарства;

– сприяння розвитку ринку управителів багатоквартирними будинками.

6. Бюджетна політика –  забезпечити наповнюваності бюджетів усіх рівнів шляхом створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, поліпшення фінансового стану підприємств, за рахунок підвищення конкурентоспроможності виробництва, проведення раціональної та ефективної податково-бюджетної політики  із врахуванням децентралізації та поліпшенням умов ведення бізнесу,

–  визначення пріоритетності щодо фінансування  програм;

–  недопущення виникнення  кредиторської та дебіторської заборгованості у бюджеті;

–  провести роботу щодо збільшення надходжень до місцевого бюджету завдяки проведенню грошової оцінки земель громади та земель несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів;

–  забезпечення економного  та ефективного  використання енергоносіїв.

–  забезпечення виконання місцевих програм згідно з переліком (додаток до програми)

7. Соціальний захист і зайнятість населення –    розв’язання проблем соціально-побутової, медичної, натуральної і грошової допомоги малозабезпеченим, одиноким громадянам, громадянам похилого віку та інвалідам.

–    реалізація заходів, передбачених програмами «Турбота» та «Соціального захисту дітей сімей, молоді та соціального захисту населення».

–    забезпечувати своєчасність та повноту сплати податків, недопущення   заборгованості із виплат заробітної плати працівникам підприємств і організацій громади.

–    об’єктивно і вчасно розглядати заяви (клопотання) громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Закон України «Про звернення громадян».

–    категоріям громадян з особливими соціальними потребами надавати матеріальну допомогу, виділяти продуктові набори;

–    до дня Перемоги та Дня захисника Вітчизни постійно вшановувати ветеранів матеріальною допомогою та продуктовими наборами;

–    дітям, позбавленим батьківської опіки та піклування надавати допомогу у вигляді взуття, одягу, солодощів;

–    малозабезпеченим сім’ям надати  допомогу в оформленні субсидії по оплаті за комунальні послуги;

–    одиноких престарілих громадян обслуговувати соціальними працівниками територіального центру допомоги одиноким престарілим громадянам червоного хреста;

–    розвивати існуючі та створювати напрямки надання побутових послуг населенню;

8. Охорона здоров’я –    удосконалення матеріально-технічної бази охорони здоров’я відповідно до світових стандартів, запровадження   правових, економічних, управлінських механізмів, забезпечення конституційних прав громадян        на   охорону здоров’я;

–    залучення засобів масової інформації, навчальних закладів та     громадських організацій до більш широкого інформування населення з питань профілактики, раннього виявлення та ефективного лікування захворювань;

–    поліпшення медичної допомоги вразливим верствам населення та             жителям громади;

–    забезпечення населення ефективними, безпечними і якісними лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

–    поліпшення стану здоров’я всіх верств населення, зниження рівня захворюваності, інвалідності, продовження активного довголіття і тривалості життя;

–    підвищення ефективності використання наявних кадрових, фінансових та матеріальних ресурсів охорони здоров’я;

–    створення сучасної системи інформаційного забезпечення у сфері охорони здоров’я;

–    удосконалення інноваційної політики в сфері охорони здоров’я;

–    підключення до швидкісної мережі Інтернет та впровадження системи персоніфікованого електронного реєстру громадян та сучасних інформаційних технологій.

9. Підтримка сімей, дітей та молоді – надання якісних послуг з відпочинку та оздоровлення дітей;

–  створення умов для зміцнення фізичного та психологічного здоров’я дітей шляхом належної організації оздоровлення та відпочинку;

–  проводити оцінку потреб осіб, сімей, дітей та молоді, які опинилися у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

10.  Фізична культура і спорт –    проведення  конкурсів різножанрового спрямування з метою виявлення талановитих жителів села та їх підтримки;

–    ознайомлення жителів громади із надбаннями та творчими доробками майстрів декоративно-прикладного мистецтва;

–    комплектування фонду бібліотек новими надбаннями сучасної літератури та періодичними виданнями;

–    організація змістовного дозвілля та культурного обслуговування населення;

–    сприяння збереженню та активному пропагуванню історико-культурної спадщини;

–    забезпечення сучасними меблями, звуковим та музичним обладнанням, оргтехнікою;

– залучати до змістовного дозвілля та відпочинку населення, насамперед молодь, із щорічним збільшенням на 1 – 2 відсотки рівня охоплення населення руховою активністю.

– створити умови для розвитку резервного спорту та поповнення основного складу національних збірних команд;

– щороку зменшувати відсоток кількість дітей та молоді, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи;

– привести стан спортивних об’єктів у відповідність із сучасними стандартами, що дозволить забезпечити на спортивних спорудах мінімальний (науково обґрунтований) обсяг рухової активності громадян;

– сприяння проведенню на належному рівні спортивно-масових заходів, успішного виступу спортсменів громади в обласних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях;

– збільшення кількості проведених змагань серед учнівської молоді з метою покращення фізкультурно-масової роботи та здоров’я серед підростаючого покоління.

11.  Розвиток культури туризму та рекреаційні сфери –    розробка Плану розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу

громади;

–    залучення інвестицій;

–    створення постійних туристичних продуктів;

–    формування нових бізнес-ідей щодо розвитку туризму;

–    запровадження низки туристичних послуг на постійній основі;

–    розробка та презентація каталогу туристичних послуг зацікавленим колам.

12.  Підвищення екологічної безпеки –    будівництво очисних споруд;

–    проведення масових екологічних заходів спрямованих на залучення жителів громади до питань охорони довкілля;

–    поводження з відходами:  розроблення норм утворення побутових відходів,  ліквідація стихійних сміттєзвалищ;

–    будівництво майданчиків для збирання побутових відходів;

–    придбання контейнерів для роздільного збирання побутових відходів;

–    відведення земельної ділянки для розміщення об’єкта поводження з побутовими відходами;

–    реконструкція зовнішніх мереж каналізації та очисних споруд.

13.  Розвиток транспортної інфраструктури –    якісне та повне задоволення потреб населення міста у пасажирських перевезеннях, подальше вдосконалення маршрутної мережі між населеними пунктами громади;

–    утримання автомобільних доріг загального користування в задовільному стані;

– облаштування та благоустрій мережі зупинок пасажирського транспорту сучасними  зупинками, павільйонами очікування, іншими об’єктами транспортної інфраструктури;

– виконання запланованих обсягів  капітального та поточного ремонту автомобільних доріг.

14.  Благоустрій населених пунктів –    покращення об’єктів та елементів благоустрою громади, забезпечення їх належного утримання;

–    покращення технічного стану вулиць;

–    розвиток централізованої мережі водопостачання та водовідведення в районах приватної забудови;

–    покращення екологічного стану населених пунктів громади;

–    будівництво, реконструкція, капітальний ремонт мережі вуличного освітлення населених пунктів громади;

–    будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тротуарів;

–    придбання та облаштування спортивних та дитячих майданчиків ;

–    благоустрій місць відпочинку, паркових зон та місць проведення спортивних змагань та культурних заходів;

–    придбання та встановлення елементів благоустрою населених пунктів (лавки, урни, огорожі);

–    озеленення населених пунктів громади;

–    ліквідація аварійних, сухостійних дерев.

Програму розроблено згідно з вимогами Конституції України, на підставі законів України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, «Про стратегічну екологічну оцінку», а також з урахуванням Стратегії розвитку Великодимерської територіальної громади на період до 2027 року, затвердженої рішенням Великодимерської селищної ради від 20 грудня 2018 року №370 XVIII-VII.

Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) Програми дає можливість зосередитися на всебічному аналізі ймовірного впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.

Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та сприяння інтеграції екологічних чинників, які необхідно врахувати при підготовці Програми з метою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку території Великодимерської територіальної громади.

У 2019 році була затверджена «Програма охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Великодимерської об’єднаної територіальної громади на 2020-2022 роки».

 

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Великодимерська територіальна громада розташована у Броварському районі Київської області. Адміністративним центром громади є смт Велика Димерка. Відстань від адміністративного центру громади до районного центру – 14 км, до обласного центру – 32 км.

До складу громади входять 1 селище міського типу та 22 села, які об’єднують у дев’ять  старостинських округів Бобрицький (Бобрик, Гайове), Жердовський (Жердова, Вільне, Михайлівка, Підлісся, Покровське, Тарасівка), Руднянський (Рудня), Шевченківський (Шевченкове), Богданівський (Богданівка, Залісся), Гоголівський (Гоголів, Зоря), Плосківський (Плоске, Першотравневе), Русанівський (Русанів, Перше Травня), Світильнянський (Світильня, Гребельки, Кулажинці).

Чисельність населення громади на 01.12.2020 року налічує 38 122 мешканців. Загальна площа території становить 53253,0 га.

У громаді зосереджена значна кількість промислових, агропромислових підприємств, об’єктів комунального господарства. Серед найбільших підприємств – це заводи по виробництву безалкогольних напоїв Компанії «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», по фасуванню кави та чаю АТ «Мономах», з виробництва ПВХ конструкцій ТОВ «Маядо», з виробництва будівельних сумішей ТОВ «Бауміт Україна», м’ясопереробний комплекс ТОВ «Мік Мега», заготівельно-виробниче підприємство «Регіон-2001», ТОВ «Рейнарс Україна», складські комплекси ТОВ «Рабен Україна»,  виробничі підприємство – ТОВ «Айс Термінал», ТОВ «СторСіті Київ»,  ТОВ «Алко-Кобер», АЗС ПП «ОККО-НАФТОПРОДУКТ», АЗК ТОВ «ТЕХНОСАЛІКС», АЗС ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Мік Мега», АЗС ПІІ «Амік Україна», ТОВ «Альянс Транссервіс» та інші.

До основних підприємств агропромислового комплексу, розташованих на території громади, відносяться: ФГ «Журавушка», садове ТОВ «Шевченкове», ТОВ «Аграрно-переробний комбінат», ТОВ «САД», ТОВ «Іверія Агро», ТОВ «Колос», ТОВ «Мега Менеджмент Проект», ТОВ «СП Трейдагропостач – 20», ТОВ «СП Трейдаргопостач – 2015».

Територією громади проходить автомагістраль європейського значення Е95 (Санкт-Петербург- Гомель – Київ – Одеса), а також дільниця Південно-Західної залізниці, функціонують 4 зупинкові платформи та 1 станція. Протяжність автомобільних доріг (станом на 2019 р.) складає 459,2 км, з них із твердим покриттям – 227,13 км. Згідно з інформацією з автоматизованої бази даних територіального сервісного центру №3243, на території громади (станом на 2019 р.) було зареєстровано 3063 автомобілі, з них 830 на бензиновому двигуні, 992 на дизельному двигуні, 1238 на газовому двигуні, 3 електромобілі.

Діяльність промислових, агропромислових, комунальних підприємств і транспорту може призвести до погіршення стану довкілля.

 

Атмосферне повітря

Клімат регіону помірно-континентальним з нестійкими зимами, переважно малосонячними, з частими відлигами і туманами. Літо достатньо тепле й тривале, але трапляються характерні спекотні періоди. Середня температура року в регіоні розташування Великодимерської територіальної громади за період 1971-2018 рр. становила 7,9-8,2оС. Середня температура найхолоднішого місяця зими – січня становить -4.5–-6.5 оС, найтеплішого місяця – липня +19.0-20.0 оС. Річна кількість опадів сягає 560-620 мм, в теплий період випадає – 360-415 мм, в холодний період  – 165-230 мм. Середньорічна відносна вологість повітря становить 75-83%. Упродовж року в середньому опади у вигляді дощу випадають 127-153 днів, у вигляді снігу – 50-76 днів. Середня швидкість вітру становить 2-3 м/с.

За метеорологічними умовами територія Великодимирської територіальної громади відноситься до територій з помірним потенціалом забруднення атмосферного повітря та недостатньо сприятливими умовами розсіювання забруднювальних речовин.

Якість атмосферного повітря у громаді залежить від обсягів викидів забруднювальних речовин від двох основних джерел забруднення –  стаціонарних і пересувних.

Відповідно до чинного законодавства дозвіл на викиди забруднювальних речовин у повітря у 2019 році мали 29 підприємств, які діють на території громади. Найбільші викиди мали такі підприємства: ТОВ «Комплек Агромарс», ТОВ «Компанія «Полісся», ЗГВП «Регіон-2001», ТОВ «Княжий хліб».

Хімічний склад викидів у атмосферне повітря відрізняється залежно від виду палива та способу його спалювання, складу виробничої сировини, технологій, що застосовуються на виробництві. Значно забруднює атмосферне повітря меблеве виробництво, а також лісопиляння та деревообробка. Найбільша кількість шкідливих речовин викидається в атмосферу в процесі виробництва меблів, виготовлення яких супроводжується використанням барвників, шпаклівок, лаків, емалей, розчинників, смол, клеїв й інших матеріалів.

Ще одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря є транспорт, насамперед автомобільний. Автомобілі викидають разом із відпрацьованими газами, випаровуванням паливо-мастильних матеріалів близько 200 різних компонентів, більшість із яких токсичні. Основним токсичним інгредієнтом, яким забруднюється повітря під час експлуатації автомобільного транспорту, є оксид вуглецю (близько 80%). Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно-застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом окремих доріг.

Дані щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту отримати неможливо – Кабінет Міністрів України 18.11.2015 р.  ліквідував Державтоінспекцію, яка здійснювала вимірювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту. Повноваженнями новоутвореного в складі Національної поліції України управління безпеки дорожнього руху здійснення зазначеного вимірювання не передбачено.

Погіршення якості повітря фіксується після випалювання стерні як на прилеглих до автошляхів полях, так і на сільськогосподарських землях, власниками яких є громадяни.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок з уловлювання газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю тощо. Зазначені речовини особливо надходять у повітря від котелень, які працюють на кам’яному вугіллі (табл. 2).

Таблиця 2

Токсикологічна оцінка продуктів згорання різних видів палива

Вид палива Концентрація у димових газах, мг/м3, О2=0 % Показник токсичності продуктів згорання
NOx СО Зола 2
Природний газ 250 125 525 (10%)
Вугілля 400 2 250 3 200 1 250 5 000 (100%)
Біомаса 400 650 400 1 000 2 400 (48 %)

 

Особливу увагу варто звернути на викиди так званих парникових газів, до прикладу СО2. У 2016 році у Великодимерській громаді базовий кадастр викидів в абсолютних показниках становив 76 958 т СО2. Відповідно, на 1 мешканця громади припадало 3,41 т СО2. Найбільшу частку викидів СО2 становили викиди від опалення житлових будівель (рис. 1)

Рис. 1. Викиди СО2 в Великодимерській громаді (2016 р.)

Аналіз розподілу викидів СО2 залежно від енергоресурсу у 2016 році засвідчує, що найбільші викиди СО2 у Великодимерській територіальній громаді продукувало використання електроенергії та природного газу (рис. 2).

 

Рис. 2. Частка викидів СО2 залежно від енергоресурсу (2016 р.)

 

Значна кількість викидів СО2 здійснюється внаслідок діяльності компанії ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лтд» (табл. 3)

Таблиця 3

Прямі та непрямі енергетичні викиди, тонн еквівалента СО2

Межі  застосування 1 Види викидів 2016 2017 2018
Прямі викиди від споживання викопних видів палива 5171 20086 22960
Транспорт компанії 5712 5392 5090
Викиди охолоджувальних речовин холодильного обладнання 518 586 606
Прямі викиди продукції ( СО2) 717 781 555
Загальні викиди 12182 26845 29211
Межі застосування 2 Викиди від закупленої електроенергії 10691 12446 12739
Викиди від закупленої пари, гарячої

води та охолодження

1533 0 0
Викиди від спожитої електроенергії поза виробничим майданчиком 126 179 160
Загальні викиди 12350 12625 11239
Сукупні річні викиди,  тонн  СО2 24532 39470 42110

 

Але, незважаючи на збільшенням виробництва в 2018 році, обсяг валових непрямих викидів парникових газів від діяльності компанії ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лтд» скоротився. Питомі показники викидів за 2017 та 2018 роки зазнали суттєвих змін завдяки врахуванню палива, що використовується квадрогенераційним заводом. Цей завод дозволяє зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище, тому що вуглекислий газ повністю забирається та використовується під час виробництва продукції.

За даними департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації, фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зоні впливу об’єкта компанії ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лтд» у 2020 р. не перевищують ГДК (табл. 4).

Таблиця 4

Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зоні впливу об’єкта компанії ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лтд»

 

Забруднююча речовина Гігієнічні нормативи Фонова концентрація
Найменування ГДК (мг/м3)  (мг/м3)
1 Вуглецю оксид 5 0,4
2 Азоту діоксид 0,2 0.008
3 Сірки діоксид 0,5 0.02
4 Кислота сірчана 0.2 0,12
5 Залізо та його сполуки (у переpахунку на залізо) 0.04 с/д 0,016
6 Манган та його сполуки (у переpахунку на діоксид мангану) 0.01 0,004
7 Водень хлористий 0,2 0,08
8 Оцтова кислота 0.5 0,08
9 Завислі речовини 0,5 0,05
10 Аміак 0,2 0,08

 

Моніторинг забруднення атмосферного повітря Великодимерської територіальної громади здійснюється на стаціонарному пості автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря за адресою: смт. Велика Димерка, вулиця Соборна, 15. Визначається вміст сірки діоксид, вуглецю оксид, азоту діоксид, сірководню, аміаку, озону, завислих частинок PM2.5 і PM10, потужність еквівалентної дози гамма та рентгенівського випромінювання і метеорологічний стан (температура та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість опадів, швидкість та напрям вітру). Всі дані зберігаються у вільному доступі на сайті департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації: http://ecology-kievoblast.com.ua/Home/Report?ID=7, де можна ознайомитися з інформацією, до прикладу рис. 3 і табл. 5, 6, 7.

Рис. 3. Стан забруднення атмосферного повітря смт. Велика Димерка

 

Таблиця 5

Дані стаціонарного поста автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря смт. Велика Димерка (29.11.2020 р.)

Дата 29.11.2020 00:00 29.11.2020 02:00 29.11.2020 04:00 29.11.2020 06:00 29.11.2020 08:00 29.11.2020 10:00 29.11.2020 12:00 29.11.2020 14:00
Концентрація CO, мг/м3 0,153 0,401 0,209 0,154 0,508 0,219 0,137 0,118
Концентрація SO2, мг/м3 0,223 0,256 0,234 0,225 0,243 0,228 0,217 0,214
Концентрація NO2, мг/м3 0 0 0 0 0 0 0 0,01
Концентрація H2S, мг/м3 0,005 0,005 0,005 0,005 0,005 0,005 0,005 0,005
Концентрація NH3, мг/м3 0,112 0,097 0,116 0,112 0,127 0,112 0,108 0,104
Концентрація О3, мг/м3 0,012 0,012 0,011 0,012 0,01 0,012 0,012 0,012
Зважені частинки PM2.5, мг/м3 0,01 0,028 0,034 0,025 0,026 0,02 0,021 0,02
Зважені частинки PM10, мг/м3 0,011 0,037 0,054 0,035 0,032 0,029 0,03 0,027
Напрямок вітру, град. 45 40 54 45 56 51 74 188
Температура, °C -1,7 -2,1 -1,1 -1 -1,2 -0,1 1,7 2,4
Вологість, % 99 99 99 99 0 0 99 99
Швидкість вітру, м/с 0 0 0 0 0 0 0 3
Швидкість пориву, м/с 0 0 0 0 0 0 0 17
Кількість опадів, мм 3133 3133 3133 3133 3133 3133 3134 3134
Ультрафіолет, µW/cm² 10 12 0 0 13 302 464 294
Освітленість, люкс 0 0 0 0 2700 42842 94628 84098
Тиск, гПА 1006,581 1006,581 1006,581 1006,581 1007,914 1007,914 1007,914 1009,248
Потужність еквівалентної дози, мкЗв/год 0,110 0,110 0,120 0,100 0,110 0,110 0,100 0,100

 

Таблиця 6

Дані стаціонарного поста автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря смт. Велика Димерка (25.08.20-30.08.20 р.)

Дата Концентрація NO2, мг/м3 Концентрація SO2, мг/м3 Концентрація О3, мг/м3 Концентрація CO, мг/м3 Концентрація H2S, мг/м3
вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

Середні за тиждень 0,1613 0,04 0,0016 0,05 0,0331 0,03 0,0295 3 0,0001 0
25.08.2020 0,0943 0,0001 0,0386 0,0365 0,0000
26.08.2020 0,0834 0,0000 0,0341 0,0276 0,0003
27.08.2020 0,0240 0,0000 0,0283 0,0294 0,0000
28.08.2020 0,1079 0,0000 0,0205 0,0250 0,0000
29.08.2020 0,0138 0,0024 0,0369 0,0331 0,0000
30.08.2020 0,6443 0,0073 0,0400 0,0255 0,0001

 

Таблиця 7

Дані стаціонарного поста автоматизованої системи моніторингу атмосферного повітря смт. Велика Димерка (25.08.20-30.08.20 р.)

Дата Завислі частинки PM10, мг/м3 Завислі частинки PM2.5, мг/м3 Концентрація NH3, мг/м3 Потужність

еквівалентної дози,

мкЗв/год

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

вияв

лена

сер. за

добу

ГДК

Середні за тиждень 0,0124 0,06 0,0112 0,035 0,0343 0,04 0,1290 0,57
25.08.2020 0,0127 0,0116 0,0006 0,1202
26.08.2020 0,0123 0,0111 0,0215 0,1155
27.08.2020 0,0120 0,0110 0,0084 0,1148
28.08.2020 0,0127 0,0116 0,0000 0,1574
29.08.2020 0,0124 0,0112 0,0876 0,1129
30.08.2020 0,0122 0,0109 0,0876 0,1530

 

Наведені дані за окремі дні засвідчують не високий рівень забруднення повітря на території Великодимирської громади. Але періодично фіксуються перевищення ГДК у повітрі за вмістом азоту діоксиду, сірководню, аміаку, озону, що є результатом надходження цих компонентів від промислових джерел та транспорту. Зменшенню забруднення повітря сприятиме розвиток відтворювальної енергетики. На території Великодимирської громади 26 вересня 2017 року розпочала свою роботу сонячна електростанція «Димерська СЕС-1», на якій було встановлено 22200 сонячних модулів. Пізніше в експлуатацію були введені Димерська СЕС-2, Димерська СЕС-3, «Димерка Солар Поланд».

 

Водні ресурси

Територія громади належить до басейну Дніпра. Безпосередньо її територією протікають малі річки Трубіж, Безіменна, Став. На території громади розташовано понад 30 невеликих озер та ставків.

Одним із важливих чинників, що впливає на санітарно-епідемічне благополуччя є питна вода. Водопостачання населення та підприємств здійснюється як із поверхневих, так і підземних (колодязі та свердловини) джерел. Вода колодязів має перевищення норм за санітарно-хімічними показниками, насамперед заліза та нітратів. Підвищений вміст заліза у воді зумовлений природними чинниками, а вміст нітратів – багаторічним антропогенним впливом, особливо внесенням азотних добрив.

КП «Великодимерська» надає послуги з централізованого водопостачання населенню та підприємствам і установам Великодимерської територіальної громади (табл. 8, рис. 4). Дані водопостачання  з 2014 по 2018 роки засвідчують незначне зростання обсягів водо забору з 19094,2 м3 до 19704,6 м3.

Таблиця 8

Водопостачання за категоріями споживачів в м3 з 2014 по 2018 роки

Категорія споживачів 2014 2015 2016 2017 2018
Муніципальні будівлі 6037 4284 5271 5665,2 5060,2
Житлові будівлі 11591,2 9958,6 9192,1 10091,1 10393,4
Інші 1466 3472 2591 3962 4251

 

Рис. 4. Водопостачання за категоріями споживачів в м3 з 2014 по 2018 роки

 

Питна вода в основному відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людиною» (табл. 9). Але у 2019 році фіксувалися випадки перевищення нормативів за мікробіологічними показниками у воді з централізованого водопостачання в смт. Велика Димерка та частково в с. Шевченкове. Частина свердловин або повністю вийшла з ладу, або замулилась піском, або подають воду з вище розташованих водоносних горизонтів (у яких часто високий вміст заліза і нітратів).

Таблиця 9

Результати санітарно-хімічних аналізів питної води зі свердловин смт Велика Димерка (1 – 17.06.2020 р., 2- 08.04.2020 р.)

Показники Вміст у свердловині 1 Вміст у свердловині 2 ГДК Одиниці виміру
1. Забарвленість 17,9 15,8 Не  > 20 градуси
2. Каламутність 2,94 0,82 Не > 1,0 – 2,6 НОК
3. Запах 0-1 0 Не > 2 бали
4. Водневий показник рН 7,1 7,1 Від 6,5 – 8,5 одиниці рН
5. Амоній 0,11 0,28 Не > 0,5 мг/дм3
6. Нітрити < 0,003 < 0,003 Не  > 0,5 мг/дм3
7. Нітрати <0,1 <0,1 Не > 50,0 мг/дм3
8. Хлориди 21,27 16,3 Не >350,0 мг/дм3
9. Залізо загальне 0,71 0,24 Не > 0,2 мг/дм3
10. Загальна жорсткість 6,3 6,2 Не > 7,0 ммоль/дм3
11. Сухий залишок 310,0 315 Не > 1000 мг/дм3
12. Сульфати 31,1 16,2 Не > 250,0 мг/дм3
13. Марганець 0,015 0,08 Не > 0,05 мг/дм3
14. Мідь 0,0085 0,016 Не > 1,0 мг/дм3
15. Цинк 0,007 0,01 Не > 1,0 мг/дм3
16. Свинець <0,01 0,006 Не > 0,01 мг/дм3

 

Гострою проблемою в громаді є скидання неочищених господарських стоків (табл. 10). Централізована система водовідведення існує лише у декількох населених пунктів громади зокрема: смт. Велика Димерка, с. Рудня, с. Шевченкове. Існуючі очисні споруди громади потребують реконструкції із застосуванням новітніх технологій. З 2014 по 2018 роки обсяг скинутих стічних вод дещо збільшився з 9044,8 м3 до 9367,5 м3.

Таблиця 10

Водовідведення за категоріями споживачів в м3 з 2014 по 2018 роки

Категорія споживачів 2014 2015 2016 2017 2018
Муніципальні будівлі 5351 3316 4565 4963,2 4359,2
Житлові будівлі 3693,8 3152,7 3039 3263 3278,3
Інші 0 266 409 1034 1730

 

Головними забруднювачами вод є населення, оскільки використовує вигреби замість септиків для видалення стоків, а також комунальні, сільськогосподарські та промислові підприємства. Багато земельних ділянок перетворюються на поля фільтрації, а малі річки – на колектори. Річки та озера замулюються і заростають, збільшується їхня евтрофікація (збагачення водойм біогенними елементами, що супроводжується знищенням продуктивності водойм) за рахунок надходження сполук азоту, фосфору та калію. Очищення стічних вод слід передбачити всюди, де вони утворюються.

На території підприємства «Кока-Кола Беверіджез» заводу діє станція біологічного очищення з подальшим скиданням очищеної води в р. Трубіж. Обсяг очищених стічних вод, скинутих у поверхневі води, у 2018 р. становив 583 мегалітра, а повторно використаних компанією – 5,8 мегалітра.

Екологічний стан малих водойм території громади погіршується і внаслідок засмічення прибережних ділянок несанкціонованими звалищами побутових і будівельних відходів, порушенням режиму землекористування в прибережних смугах.

Однією з проблем у сфері водопостачання та водовідведення є відсутність обліку споживання води. Більшість населення до цього часу не встановили засоби обліку води, або використовує для водопостачання садиб свердловини без отримання відповідних дозволів.

Забезпечення контролю у сфері водопостачання надасть можливість значно зменшити витрачання цінного природнього ресурсу – води. Окрім того, зменшення об’єму використання питної води значно зменшить обсяги скиду стічних вод, що позитивно вплине на стан водних об’єктів загалом.

 

Відходи

Проблема побутових відходів також є актуальною для Великодимерської територіальної громади. До прикладу, протягом 2017 р. у межах громади було накопичено 1317 т змішаних побутових відходів та 10,1 тис. м3 стічних вод.  Утворення відходів з року в рік зростає, значна частка їх видаляється на сміттєзвалища, які часто не відповідають вимогам санітарного та екологічного законодавства, експлуатуються не належним чином, внаслідок чого створюють негативний вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. Полігон твердих побутових відходів ТОВ «Десна-2» заповнений відходами на 92,5%.

Негативно впливають на стан довкілля і відходи, які утворюються в процесі експлуатації автотранспортних засобів, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів тощо, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.

Навколо населених пунктів, доріг, лісових масивів утворюються стихійні сміттєзвалища, які негативно впливають на довкілля. Вирішити цю проблему можливо лише шляхом забезпечення 100 відсоткового роздільного збирання побутових відходів.

 

Земельні ресурси

Земельний  фонд  громади у 2019 році складав 11629,99 га, з яких 6996,63 га (60,1 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями. У структурі сільськогосподарських угідь переважають орні землі, які займають 6162,17 га (53%) (табл. 11).

 

Таблиця 11

Структура земельного фонду за цільовим призначенням у 2019 р.

 

 

Загальна площа, га

 

Структура земельного фонду, га Площа водного

дзеркала, га

забудо-вані землі с/г угіддя у т.ч. рілля ліси та

лісовкриті площі

Громада 11629,99 4 255,76 6 996,63 6 162,17 377,60 25,20
В.Димерка 6779,5 2302 4401 3600 63 13,5
Бобрицький СО 2966,6 1113,7 1660,5 1516,5 188,8 3,6
Бобрик 2823 1026,2 1604,5 1484,5 188,8 3,5
Гайове 143,6 87,5 56 32 0,1
Жердівський СО 448,2 334,2 98,2 84,6 13,8 2
Жердова 96,6 66,8 25,4 19 3,8 0,6
Вільне 38,1 25,5 11 11 1,5 0,1
Захарівка 24,4 14,8 9,5 1,5 0,1
Михайлівка 31,3 25,5 4,6 0,6 1 0,2
Підлісся 90,8 65 24,2 18 1,6
Покровське 42,1 19,6 16 7,5 5,9 0,6
Тарасівка 124,9 117 7,5 27 0,4
Руднянський СО 1146,24 206,56 827,08 810,07 112 0,6
Рудня 1146,24 206,56 827,08 810,07 112 0,6
Шевченківський СО 314,65 299,3 9,85 151 5,5
Шевченкове 314,65 299,3 9,85 151 5,5

 

Неоднорідність літологічного складу поверхневих порід (перемежування суглинків, супісків, пісків) зумовили мозаїчність ґрунтового покриву території громади (рис. 5).  Серед ґрунтів регіону переважають порівняно малородючі дерново-підзолисті глинисто-піщані та супіщані, дерново-підзолисті глеюваті легкосуглинкові, дернові глеюваті супіщані та легкосуглинкові, болотяні, лучно-болотяні ґрунти. Вони сформувалися на  алювіальних і давньоалювіальних відкладах, мають не високий вміст гумусу. Найбільш родючими ґрунтами території громади є  сірі лісові супіщані та легкосуглинкові ґрунти.

Поверхня території вирівняна і відносні перевищення становлять не більше 10-15 м, тому площинний змив слабо виражений. Порівняно легкий механічний склад ґрунтів сприяє, особливо навесні, розвитку процесів вітрової ерозії.

Відповідно до постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року і № 600 від 29.01.1994 року, територія громади не входить в перелік регіонів, які забруднені радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС.

Через дію різних природних, а здебільшого антропогенних факторів, на значній площі території громади, насамперед на землях сільськогосподарського призначення, спостерігається погіршення якісного стану ґрунтового покриву, чому сприяє вирощування нерайонованих культур (соняшник, кукурудза) на ґрунтах з низькими показниками природної родючості та порушення сівозмін.

 

Рис. 5. Фрагмент ґрунтової карти території Великодимерської територіальної громади

Окрім того, якість ґрунтів погіршується у результаті багаторічного впливу джерел забруднення. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є сільське господарство (внесення надмірної кількості пестицидів і отрутохімікатів), промисловість та транспорт (викиди забруднюючих речовин у повітря та воду), комунальне господарство (насамперед, стихійні сміттєзвалища). Видобування піску та глини призводить до повного знищення ґрунтового покриву. Окрім забруднення атмосферного повітря, транспорт та його супутня інфраструктура є головними забруднювачами водних об’єктів та ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів і автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків.

Біорізноманіття

Територія Великодимерської територіальної громади розташована на межі лісової та лісостепової зон, що визначає специфіку як природної, так і культурної  рослинності. Природна рослинність мало збереглася. Вона представлена лісовими, лучними та болотяними угрупованнями. Ліси займають лише 377,60 га (3,24 % земельного фонду громади).

До зеленої зони громади належать зелені насадження загального користування (сквери, парки тощо), зелені насадження обмеженого користування (такі, як насадження на територіях навколо громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, закладів охорони здоров’я, складських територій тощо); зелені насадження спеціального призначення (зокрема, пришляхові насадження в межах населених пунктів, у санітарно-захисних і охоронних зонах, на територіях кладовищ, захисні, водоохоронні та інші насадження).

Відповідно до Правил благоустрою населених пунктів, всі суб’єкти господарювання та мешканці зобов’язуються забезпечувати благоустрій та утримання в належному стані земельні ділянки, надані їм у власність або користування, а також прилеглі до них території.

Значна частина зелених насаджень громади досягла вікової межі та потребує постійного оновлення і належного утримання, а зелені зони –  своєчасного догляду та поліпшення. Протягом останніх років проведена робота по кронуванню зелених насаджень у місцях проходження ліній електропостачання, уздовж автомобільних доріг. Догляд за насадженнями передбачає, у випадку необхідності, проведення санітарних рубок з видаленням пошкоджених та всохлих дерев і чагарників.

Масові рубки та винищення лісосмуг уздовж автомобільних доріг, безконтрольність та нераціональне їх використання, перетворення їх у місця самовільного скидання сміття та торгівлі становить на сьогодні серйозну екологічну загрозу. Тому необхідно збільшувати площі зелених насаджень в місцях загального користування шляхом створення нових парків та скверів. Окрім того, існує потреба у проведенні інвентаризації та паспортизації об’єктів зеленого господарства.

На території громади знаходиться державна резиденція «Залісся» із ботанічним заказником «Великівське болото» площею понад 700 га з особливо цінними лісовими  масивами. На околицях заказника можна зустріти оленів європейського та плямистого, табуни ланей, поодиноких лосів, косулю європейську, кабана дикого, зубрів. Багато також цінних хутрових звірів, в т. ч.: куниця лісова та кам`яна, тхір гірський, горностай, борсук, заєць-русак, лисиця, вовк та малочисельна рись.

 

  1. ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВЕЛИКОДИМЕРСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Аналіз тенденцій змін екологічного стану довкілля Великодимерської територіальної громади вказує на деяке погіршення екологічної ситуації. На території громади є низка екологічних проблем:

  • забруднення атмосферного повітря;
  • погіршення якості води;
  • збільшення побутових відходів;
  • деградація земельних ресурсів

Забруднення атмосферного повітря

Основними проблемами у сфері забруднення повітряного простору громади є:

  • збільшення кількості автотранспорту;
  • використанням палива низької якості;
  • експлуатація технічно-застарілого автомобільного парку;
  • аварійний стан окремих доріг;
  • наявність застарілих технологій виробництва та обладнання;
  • відсутність ефективних методів очищення газоподібних забруднювальних речовин;
  • спалювання відходів, гілля та листя в приватному секторі.

Викиди забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами збільшуються, що призводить до погіршення якості атмосферного повітря на території Великодимерської територіальної громади. Періодично фіксуються перевищення ГДК у повітрі за вмістом азоту діоксиду, сірководню, аміаку, озону. Зменшенню забруднення повітря сприятиме розвиток відновлюваної енергетики.

 

Погіршення якості води

Сучасний стан більшості поверхневих водойм громади є незадовільним. Причиною цього є недостатньо ефективна робота очисних споруд внаслідок застарілості обладнання і несвоєчасного проведення поточних і капітальних ремонтів, а також повною відсутності в багатьох населених пунктах будь-яких очисних споруд. З 2014 по 2018 роки обсяг скинутих стічних вод збільшився з 9044,8 м3 до 9367,5 м3.

Інтенсивне господарське використання водозбірних територій, насамперед прибережних ділянок водойм, порушило їхній природний гідрохімічний та гідробіологічний режим, зменшило водність і глибину, призвело до їхньої евтрофікації за рахунок накопичення сполук азоту, фосфору та калію.

Одним із важливих чинників, що впливає на санітарно-епідемічне благополуччя є питна вода. Вода колодязів має перевищення норм за санітарно-хімічними показниками, насамперед заліза та нітратів. Підвищений вміст заліза у воді зумовлений природними чинниками, а вміст нітратів – багаторічним антропогенним впливом, особливо внесенням азотних добрив. Вода зі свердловин є більш чистою. Частина свердловин або повністю вийшла з ладу, або замулилась піском, або подають воду з вище розташованих водоносних горизонтів (у яких часто високий вміст заліза і нітратів).

 

Збільшення побутових відходів

Значною проблемою Великодимерської територіальної громади є складування відходів комунального господарства та виробництва, незадовільні умови зберігання  яких становлять загрозу для довкілля та здоров’я населення внаслідок забруднення ґрунту, міграції токсичних компонентів шляхом інфільтрації в підземні та поверхневі води тощо. Утворення відходів з року в рік зростає, значна частка їх видаляється на сміттєзвалища. Полігон твердих побутових відходів ТОВ «Десна-2» заповнений відходами на 92,5%. Роздільне збирання сміття не налагоджене. Навколо населених пунктів, доріг, лісових масивів утворюються стихійні сміттєзвалища.

Деградація земельних ресурсів

Через дію різних природних, а здебільшого антропогенних факторів, на значній площі території громади,  насамперед на землях сільськогосподарського призначення, спостерігається погіршення якісного стану ґрунтового покриву. Цей процес відбувається у результаті впливу таких видів діяльності:

  • сільського господарства (внесення надмірної кількості пестицидів і отрутохімікатів, вирощування нерайонованих культур (соняшник, кукурудза) на ґрунтах з низькими показниками природної родючості та порушення сівозмін);
  • промисловості та транспорту (викиди забруднювальних речовин);
  • комунального господарства (утворення стихійних сміттєзвалищ);
  • будівництва.

 

  1. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

 

Одним із пріоритетних напрямів Програми соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік є підвищення стандартів життя населення. Це завдання неможливо виконати без поліпшення якості довкілля, без вирішення екологічних проблем громади.

З метою охорони й оздоровлення довкілля та для забезпечення екологічної стійкості території до антропогенних навантажень у Програмі рекомендовано виконати низку заходів. Намічений комплекс заходів повинен реалізуватися в рамках законів України щодо екологічного стану та санітарно-епідеміологічного контролю території.

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. В Україні проведення СЕО регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» (№ 2354-VIII від 20.03.2018).

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (№ 2697-VIII від 28.02.2019). Закон передбачає інтегрування екологічних вимог під час розроблення і затвердження документів державного планування, галузевого (секторального), регіонального та місцевого розвитку.

Відповідно до Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» (№ 722/2019 від 30.09.2019) має бути забезпечено дотримання Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.

Засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України (№ 213/95-ВР від 06.06.1995) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення, зараження й виснаження, запобігання та пом’якшення негативного впливу, покращення екологічного стану водних об’єктів і захисту прав водокористувачів.

Найголовнішими питаннями у сфері водопостачання та водовідведення є дозвіл на забір води із джерел водопостачання (дозвіл на спеціальне водокористування) і дозвіл на скидання очищених та неочищених стічних вод у навколишнє середовище. З 04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 07.02.2017 № 1830-VIII, яким внесено зміни до Водного кодексу України в частині процедури отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Інформація про видані дозволи на спеціальне водокористування суб’єктам господарювання розміщується на сайті Державного агентства водних ресурсів України (http://davr.gov.ua/informaciya-pro-vidani-dozvoli-na-specialnevodokoristuva-nnya).

Основне чинне екологічне законодавство та норми у сфері користування водними ресурсами:

  • постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування» (№ 321 від 13.03.2002, зі змінами);
  • постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується» (№ 1100 від 11.09.1996, зі змінами);
  • Державні санітарні норми та правила «Питна вода. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;
  • наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами» (№ 116 від 15.12.1994);
  • постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів» (№ 2024 від 18.12.1998, зі змінами).

Правове й інституційне регулювання та ключові екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря регулюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами. Основне законодавство та норми у сфері захисту атмосферного повітря:

  • постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря» (№ 300 від 13.03.2002, зі змінами);
  • постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами»;
  • постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря»;
  • посібник з інвентаризації джерел викидів в атмосферне повітря;
  • максимальні допустимі концентрації та «можливі рівні безпечного ефекту» для забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заселених територій.

Правові засади у сфері поводження з відходами забезпечуються Законом України «Про відходи» (№ 187/98-ВР від 05.03.1998) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для регулювання діяльності з метою уникнення чи мінімізації утворення відходів, зберігання й поводження з ними, запобігання та зменшення негативних наслідків для довкілля і здоров’я людини від утворення, зберігання та поводження з відходами. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами визначаються статтею 20 закону «Про відходи».

В Україні сформовано інвестиційне законодавство, в якому, зокрема, значна увага приділяється необхідності дотримання екологічних норм в процесі інвестиційної діяльності. Так, Законом України «Про інвестиційну діяльність» (№ 1560-XII від 18.09.1991) встановлюється заборона інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України (ст. 4). У разі порушення екологічних, санітарно-гігієнічних та архітектурних норм державний орган може прийняти рішення про зупинення або припинення інвестиційної діяльності (ст. 21). Також в ст. 8 зазначається, що інвестор зобов’язаний одержати висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (№ 2059-VIII від 23.05.2017).

 

 

  1. ЙМОВІРНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

 

Імовірні наслідки для довкілля від реалізації Програми визначалися відповідно до контрольного переліку, наведеного в табл. 12.

Таблиця 12

 Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Програми відповідно до контрольного переліку

Негативний вплив Пом’як
Чи може реалізація Стратегії та Плану реалізації спричинити: Ймові шення
Так Ні існуючої
рно
ситуації
Повітря
1. Збільшення викидів забруднювальних речовин від   +
стаціонарних джерел?
2. Збільшення викидів забруднювальних речовин від +
пересувних джерел?
3. Погіршення якості атмосферного повітря? +
4. Появу джерел неприємних запахів?
5. Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж
будь-які локальні чи регіональні зміни клімату?
Водні ресурси
6. Збільшення обсягів скидів у поверхневі води?   +
7. Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких
показників, як температура, розчинений кисень, +
прозорість, але не обмежуючись ними)?
8. Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні
об’єкти?
9. Значне зменшення кількості вод, що використовуються +
для водопостачання населенню?
10. Збільшення навантаження на каналізаційні системи та   +
погіршення якості очистки стічних вод?
11. Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів,
пов’язаних з водою ?
12. Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або
зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного
об’єкту?
13. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму +
малих річок регіону?
14. Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод?
15. Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів
або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)? +
16. Забруднення підземних водоносних горизонтів?
Відходи
17. Збільшення кількості утворюваних твердих побутових +
відходів?
18. Збільшення кількості утворюваних чи накопичених +
промислових відходів IV класу небезпеки?
Негативний вплив Пом’як
 

 

Чи може реалізація Стратегії та Плану заходів спричинити: Ймові шення
Так Ні існуючої
рно
ситуації
19. Збільшення кількості відходів I-III класу небезпеки?
20. Спорудження еколого-небезпечних об’єктів
поводження з відходами?
21. Утворення або накопичення радіоактивних відходів?
Земельні ресурси
22. Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового  
шару?
23. Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів?  
24. Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу?  
25. Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки,
провали землі та інші подібні загрози через  
нестабільність літогенної основи або зміни геологічної
структури?
26. Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або   +
планованій практиці використання земель?
27. Виникнення конфліктів між ухваленими цілями
стратегії та цілями місцевих громад?
Біорізноманіття та рекреаційні зони
28. Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного
фонду (зменшення площ, початок небезпечної  
діяльності у безпосередній близькості або на їх
території тощо)?
29. Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній   +
чисельності або територіальному представництві?
30. Збільшення площ зернових культур або
сільськогосподарських угідь в цілому?
31. Порушення або деградацію середовищ існування диких  
видів тварин?
Рекреаційні зони та культурна спадщина
32. Будь-який вплив на кількість і якість наявних +
рекреаційних можливостей?
33. Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної +
спадщини?
34. Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів
довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих +
краєвидів, появу естетично неприйнятних місць,
руйнування пам’ятників природи тощо)?
Населення та інфраструктура
35. Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні
кількості населення будь-якої території?
36. Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або
виникнення нових потреб у житлі?
37. Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему? +
Зміни в структурі транспортних потоків?
38. Необхідність будівництва нових об’єктів для +

 

 

 

Негативний вплив Пом’як
Чи може реалізація Стратегії та Плану заходів спричинити: Ймові шення
Так Ні існуючої
рно
ситуації
забезпечення транспортних сполучень?
39. Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні +
комунальні послуги?
40. Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для   +
здоров’я людей?
Екологічне управління та моніторинг
41. Послаблення правових і економічних механізмів
контролю в галузі екологічної безпеки?
42. Погіршення екологічного моніторингу?
43. Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого
самоврядування на процеси техногенного
навантаження?
44. Стимулювання розвитку екологічно небезпечних  
галузей виробництва?
Інше
45 Підвищення рівня використання будь-якого виду  
природних ресурсів?
46 Суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу?  
47 Збільшення споживання значних обсягів палива або   ● +
енергії?
48 Суттєве порушення якості природного середовища?   +
49. Появу можливостей досягнення короткотермінових
цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих
цілей у майбутньому?
50. Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по
собі будуть незначними, але у сукупності викличуть
значний негативний екологічний ефект, що матиме
значний негативний прямий або опосередкований вплив
на добробут людей?

 

Керуючись стратегічними й оперативними цілями та на основі оцінок, зазначених в табл. 12, можна зробити низку висновків щодо ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Програми.

Атмосферне повітря. Програма не передбачає створення нових підприємств зі значними обсягами викидів у атмосферне повітря.

Натомість Програма передбачає реалізацію завдань, спрямованих на зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел, поліпшення якості атмосферного повітря. Зокрема, розділами «Бюджетна політика» (забезпечення економного  та ефективного використання енергоносіїв) і розділом «Енергоефективність та енергозбереження» передбачається реалізація заходів, які спрямовані на стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій в усіх галузях господарювання з метою зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів і викидів в атмосферу. Зменшенню забруднення повітря сприятиме і подальший розвиток відновлюваної енергетики. Розділом «Розвиток транспортної інфраструктури» передбачена реалізація заходів щодо оптимізації транспортної інфраструктури (утримання автомобільних доріг загального користування в задовільному стані, виконання запланованих обсягів  капітального та поточного ремонту автомобільних доріг), що сприятиме зменшенню викидів автотранспортом.

Водні ресурси. Програма не передбачає створення нових підприємств зі значними обсягами скидів у поверхневі води.

Але внаслідок кліматичних змін (підвищення температури повітря, збільшення випаровуваності) та осушення боліт може відбутися деяке зменшення обсягів ґрунтових вод.

Гострою проблемою у Великодимерській територіальній громаді є скидання неочищених стоків від приватних домогосподарств. Тому, Програма передбачає реалізацію завдань, спрямованих на зменшення неочищених стоків, поліпшення якості очищення води з урахуванням їхнього екологічного стану. Зокрема, у розділі  «Благоустрій населених пунктів» передбачається розвиток централізованої мережі водопостачання та водовідведення в районах приватної забудови, у розділі «Підвищення екологічної безпеки» запланована реконструкція зовнішніх мереж каналізації та очисних споруд і будівництво очисних споруд.

Відходи. Актуальною проблемою Великодимерської територіальної громади є накопичення побутових відходів. Реалізація Програми (розділ «Підвищення екологічної безпеки») передбачає виконання низки заходів для поліпшення екологічної ситуації з відходами. Серед основних:

  • ліквідація стихійних сміттєзвалищ;
  • відведення земельної ділянки для розміщення об’єкта поводження з побутовими відходами;
  • будівництво майданчиків для збирання побутових відходів;
  • придбання контейнерів для роздільного збирання побутових відходів.

Земельні  ресурси. Внаслідок реалізації Програми не передбачається якогось посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів, змін у топографії або у характеристиках рельєфу, появи інших загроз.

Реалізація завдань «Розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та іншої документації»  та «Проведення інвентаризації земель населених пунктів» (розділ «Реформування відносин власності») ймовірно може привести до змін у структурі земельного фонду, чинній або плановій практиці використання земель.

Ймовірно сприятиме зменшенню рівня забруднення ґрунтів реалізація завдань щодо утримання автомобільних доріг загального користування в задовільному стані (розділ «Розвиток транспортної інфраструктури») та забезпечення економного  та ефективного  використання енергоносіїв (розділ «Бюджетна політика»).

Біорізноманіття. Програмою не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на існуючі об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Покращенню стану біорізноманіття може сприяти реалізація оперативного завдання «Озеленення населених пунктів громади» розділу  «Благоустрій населених пунктів».

Рекреаційні зони та культурна спадщина. Реалізація Програми не має призвести до негативного впливу на наявні об’єкти історико-культурної спадщини.

Позитивний ефект матиме реалізація завдання «Сприяння збереженню та активному пропагуванню історико-культурної спадщини» розділу «Фізична культура і спорт».

Впровадження Програми може мати як позитивний, так і негативний вплив на рекреаційні зони залежно від того, наскільки будуть дотримані природоохоронні вимоги під час виконання завдання «Запровадження низки туристичних послуг на постійній основі» розділу «Розвиток культури туризму та рекреаційної сфери».

Населення та інфраструктура. Програма не передбачає появу нових ризиків для здоров’я населення громади. Виконання комплексу завдань, передбачених розділами «Фізична культура і спорт», «Підтримка сімей, дітей та молоді», «Соціальний захист і зайнятість населення» та «Благоустрій населених пунктів» ймовірно може призвести до покращення життя та стану здоров’я населення громади завдяки реалізації низки заходів:

  • залучення до змістовного дозвілля та відпочинку населення, насамперед молодь, із щорічним збільшенням рівня охоплення населення руховою активністю;
  • створення умов для розвитку резервного спорту та поповненню основного складу національних збірних команд;
  • зменшення кількості дітей та молоді, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи;
  • приведення стану спортивних об’єктів у відповідність із сучасними стандартами, що дозволить забезпечити на спортивних спорудах мінімальний (науково обґрунтований) обсяг рухової активності громадян;
  • сприяння проведенню на належному рівні спортивно-масових заходів;
  • збільшення кількості проведених змагань серед учнівської молоді з метою покращення фізкультурно-масової роботи та здоров’я серед підростаючого покоління.
  • надання якісних послуг з відпочинку та оздоровлення дітей;
  • створення умов для зміцнення фізичного та психологічного здоров’я дітей шляхом належної організації оздоровлення та відпочинку;
  • придбання та облаштування спортивних та дитячих майданчиків;
  • благоустрою місць відпочинку, паркових зон та місць проведення спортивних змагань та культурних заходів;
  • розв’язання проблем соціально-побутової, медичної, натуральної та грошової допомоги малозабезпеченим, одиноким громадянам, громадянам похилого віку та інвалідам.

Реалізація Програми ймовірно буде мати вплив на нинішню транспортну систему і мобільність населення. Зокрема, розділом «Розвиток транспортної інфраструктури» передбачається якісне та повне задоволення потреб населення міста у пасажирських перевезеннях, подальше вдосконалення маршрутної мережі між населеними пунктами громади та утримання автомобільних доріг загального користування в задовільному стані, облаштування та благоустрій мережі зупинок пасажирського транспорту сучасними  зупинками, павільйонами очікування, іншими об’єктами транспортної інфраструктури, виконання запланованих обсягів  капітального та поточного ремонту автомобільних доріг. Ці зміни можуть сприяти покращенню якості надання транспортних послуг. Також ймовірно будуть реалізовуватися проєкти з будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень, які потребуватимуть проведення оцінки впливу на довкілля.

Позитивний ефект на розвиток комунальних послуг матиме реалізація комплексу завдань розділу «Житлово-комунальне господарство».

Екологічне управління, моніторинг тощо. Програма не передбачає послаблення правових і економічних механізмів контролю у сфері екологічної безпеки. Натомість розділами «Бюджетна політика» (забезпечення економного  та ефективного  використання енергоносіїв) і розділом «Енергоефективність та енергозбереження» передбачено реалізацію заходів, які спрямовані на стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій в усіх галузях господарювання з метою зменшення споживання палива та енергії.

Виконання заходів розділу «Підвищення екологічної безпеки» сприятиме поліпшенню екологічної ситуації на території Великодимерської територіальної громади.

Кумулятивний вплив. Ймовірність того, що реалізація Програми призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але сукупно матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

Таким чином, реалізація Програми соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Разом із тим, реалізація багатьох оперативних завдань Програми може призвести до покращення екологічної ситуації у межах громади.

 

  1. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Під час проведення оцінки ймовірних негативних наслідків для довкілля від реалізації Програми було виявлено низку завдань, які доцільно скоригувати або доповнити для того, щоб не допустити негативного впливу на довкілля та посилити позитивні наслідки для довкілля та здоров’я населення внаслідок реалізації Програми. Відповідні пропозиції наведені в таблиці 13.

 

Таблиця 13

Пропозиції до завдань і заходів Програми

Сфери діяльності Пропозиція: додати завдання та заходи
Енергоефективність та енергозбереження –  підтримка розвитку альтернативної енергетики;

–  сприяння підготовці/перепідготовці / підвищенню кваліфікації фахівців з енергетичного менеджменту для комунального та бюджетного секторів;

–  проведення інформаційних кампаній щодо можливостей отримання «теплих кредитів»;

–  проведення масово-роз`яснювальної роботи серед жителів громади особливо дітей молодшого віку, учнів і молоді, щодо енергозбереження та запобігання змінам клімату;

–  впровадження заходів і проектів плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР).

Інвестиційна політика –  розроблення та впровадження спеціальних екологічних критеріїв для оцінки інвестиційних проєктів.
Реформування відносин власності –  створення переліку (кадастру) існуючих об’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, для подальшого винесення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам (ст. 89 Водного кодексу України та ст. 61 Земельного кодексу України);

–  створення банку даних земель, в т. ч. порушених для розміщення об’єктів альтернативної енергетики.

Регуляторна політика та розвиток малого і середнього бізнесу –  створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу в частині поводження з побутовими та промисловими відходами;

–  сприяння розвитку екологічно дружнього («зеленого») малого та середнього бізнесу;

–  запровадження сталих моделей розвитку підприємництва;

–  створення сприятливих умов для активізації та розвитку органічного землеробства.

Охорона здоров’я –  проведення еколого-просвітницьких заходів щодо негативного впливу екологічного стану довкілля на здоров’я людей;

–  популяризація і просвітництво щодо переваг споживання органічної продукції.

Розвиток культури туризму та рекреаційні сфери –  сприяння розвитку зеленого туризму.
Підвищення екологічної безпеки –  залучення громадськості, місцевих жителів до обговорення та прийняття рішень, які можуть мати негативний вплив на довкілля;

–  системне впровадження екологічно дружніх технологій на підприємствах-забруднювачах;

–  підвищення екологічної свідомості мешканців громади;

–  впровадження заходів і проектів «Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату Великодимерської об’єднаної територіальної громади до 2030 року»

–   підтримка громадських екологічних ініціатив, в т.ч. молодіжних;

–  запровадження системи ефективного моніторингу антропогенним навантаженням на довкілля громади;

–  регулярне інформування мешканців (до прикладу на сайті громади) про екологічний стан довкілля;

–  забезпечення еколого-економічного балансу території громади;

–  впровадження заходів і проектів «Програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Великодимерської об’єднаної територіальної громади на 2020-2022 роки».

Розвиток транспортної інфраструктури –  сприяння розвитку екологічно дружніх видів транспорту, в т. ч. вело- та електротранспорту, заправок для електромобілів.
Благоустрій населених пунктів – сприяння використанню відходів у якості вторинної сировини.

 

 

 

  1. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

Програма соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік є плановим документом реалізації Стратегії розвитку Великодимерської ОТГ до 2027 року.

Сценарії розвиту регіону є можливими варіантами його комплексного розвитку, базовані на балансах розвитку економічної і соціальної сфер та їх впливу на розвиток території та якість життя населення і передбачають розвиток процесів і подій від теперішнього стану до майбутнього.

При підготовці «Звіту про стратегічну екологічну оцінку Програми соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік» розглянуто два ймовірних сценарії розвитку громади: 1) оптимістичний; 2) гіпотетичний нульовий.

  1. Оптимістичний сценарій передбачає, що Програма приймається й успішно реалізується. Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Програми вказує на те, що виконання Програми позитивно вплине на стан атмосферного повітря, водних об’єктів, ситуацію з відходами, земельні ресурси, біорізноманіття, рекреаційні зони та культурну спадщину. У сфері довкілля та здоров’я населення сценарій передбачає: поліпшення якості послуг освіти, охорони здоров’я, культури; підвищення якості життя та розвиток людського потенціалу і його нагромадження; мінімізацію техногенного впливу на розвиток територій та підвищення рівня екологічної безпеки.
  2. Гіпотетичний нульовий сценарій відбудеться у разі не затвердження Програми. У рамках цього сценарію подальший сталий розвиток Великодимерської територіальної громади ускладнюється, стає неможливим удосконалення системи водопостачання та водовідведення, поводження з відходами. У сфері довкілля та здоров’я населення сценарій передбачає екологічну напругу, зниження конкурентоздатності регіону, людського капіталу та якості життя.

Відповідно, Програма соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік спрямована на екологічно збалансований та інноваційний сценарій розвитку і не потребує альтернатив.

ЗАХОДИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У Т. Ч. ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

СЕО не завершується прийняттям рішення про затвердження Програми. Значущі наслідки для довкілля, в т.ч. для здоров’я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Програми, зокрема з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Результати моніторингу мають бути доступними для органів місцевого самоврядування, влади та громадськості. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» встановлює необхідність здійснення моніторингу наслідків виконання документу державного планування для довкілля (ст. 25). Моніторинг може бути використаний для:

  • порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію Програми;
  • отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);
  • перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;
  • перевірки того, що Програма виконується відповідно до затвердженого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом’якшення несприятливих наслідків.

Для організації моніторингу можуть бути використані існуючі системи моніторингу та інформаційні системи або вони мають бути спеціально удосконалені для цілей СЕО.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів та аналізі досягнення запланованих результатів. Система запропонованих у Програмі заходів індикаторів включає екологічні (табл. 14), еколого-економічні та медичні (див. табл. 15) індикатори.

Таблиця 14

 Екологічні індикатори для моніторингу виконання Програми

Індикатор
Атмосферне повітря
1. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
2. Викиди найпоширеніших забруднювальних речовин (оксид вуглецю, пил, діоксиди азоту та сірки) в атмосферне повітря
3. Індекс забруднення атмосфери
Водні ресурси
4. Обсяги забору та використання свіжої води
5. Обсяги скидання зворотних вод у водні об’єкти
6. Якість води у річках субрегіону
Біорізноманіття
7. Рівень озеленення території громади
8. Рівень лісистості території громади
9. Кількість природоохоронних територій
Відходи
10. Обсяги утворення ТПВ на території курорту
11. Обсяги утилізованих ТПВ
12. Обсяги накопичених відходів
13. Кількість стихійних сміттєзвалищ

 

Таблиця 15

 Еколого-економічні індикатори й індикатори здоров’я населення для моніторингу виконання Програми

Індикатор
1. Економія бюджетних коштів в результаті впровадження енергоефективних заходів;
2. Економія енергетичних ресурсів в результаті впровадження енергоефективних заходів;
3. Обсяги коштів залучених населенням в рамках «теплих кредитів»;
4. Кількість фермерських господарств, що здійснюють органічне виробництво
5. Кількість інвестиційних проектів, реалізованих у органічному виробництві
6. Протяжність відремонтованих/ побудованих мереж (водопостачання/ водовідведення/ теплопостачання)
7. Кількість об’єктів комунальної інфраструктури, на яких проведені капітальні ремонти та/або реконструкція
8. Кількість власників садиб сільського туризму
9. Кількість побудованих, реконструйованих зон загального відпочинку
10. Обсяг інвестицій, залучених у сферу поводження з відходами
11. Кількість придбаних контейнерів для сміття
12. Площі нових зелених насаджень
13. Показники народжуваності і смертності, у тому числі дитячої смертності
14. Забезпеченість населення лікарями

 

ВИСНОВКИ

 1. Головною метою Програми соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік є створення умов для економічного і соціального розвитку, підвищення стандартів життя населення, шляхом розбудови інфраструктури, забезпечення якості та загальної доступності публічних послуг, підтримки ініціатив малого бізнесу та створення позитивного іміджу території громади.

Досягнення головної мети здійснюватиметься шляхом реалізації таких стратегічних цілей:

  • створення необхідних соціальних, економічних, правових та інформаційних умов для забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку громади;
  • покращання економічних показників промислового, сільськогосподарського виробництв, системи торгового і побутового обслуговування населення;
  • сприяння розвитку культури, духовності, освіти, фізичної культури і спорту, охорони здоров’я, охорони довкілля, соціальному захисту населення;
  • розробка цільових програм, спрямованих на економічний розвиток території, забезпечення їх фінансування;
  • підвищення якості життя населення;
  • розширення можливостей для вільного розвитку особистості, підприємств, установ та організацій різних організаційно-правових форм власності, які сприяють розвитку громади.

Для досягнення стратегічних цілей визначена низка завдань та заходів.

  1. Аналіз тенденцій змін екологічного стану довкілля громади вказує на збільшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних і пересувних джерел, незначне збільшення обсягів водовідведення та скидів забруднених вод, погіршення якості очищення зворотних вод, зростання кількості накопичених відходів.
  2. Основними екологічними проблемами території Великодимерської територіальної громади є:
  • забруднення атмосферного повітря;
  • погіршення якості води;
  • збільшення побутових відходів;
  • деградація земельних ресурсів.
    1. Основні зобов’язання у сфері охорони довкілля громади визначаються законами України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про стратегічну екологічну оцінку», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про відходи», «Про інвестиційну діяльність», Водним кодексом України, Указом Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», а також «Програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Великодимерської об’єднаної територіальної громади на 2020-2022 роки».
    2. Реалізація окремих заходів Програми ймовірно може призвести до:
  • змін у структурі земельного фонду, чинній або плановій практиці використання земель у зв’язку з реалізацією завдань «Розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та іншої документації» та «Проведення інвентаризації земель населених пунктів» (розділ «Реформування відносин власності»);
  • деяке зменшення обсягів ґрунтових вод спричинене здебільшого кліматичними змінами (підвищення температури повітря, збільшення випаровуваності) та більш інтенсивним їх залученням до господарської діяльності;
  • як позитивних, так і негативних змін рекреаційних зон залежно від того, наскільки будуть дотримані природоохоронні вимоги під час виконання завдання «Запровадження низки туристичних послуг на постійній основі».

Реалізація проєктів з будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень потребує проведення додаткової оцінки впливу на довкілля.

Загалом очікується, що реалізація Програми позитивно вплине на стан атмосферного повітря, водних об’єктів, ситуацію з відходами, земельні ресурси, біорізноманіття, рекреаційні зони та культурну спадщину.

Ймовірність того, що реалізація Програми призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.

  1. Під час проведення оцінки ймовірних негативних наслідків для довкілля від реалізації Програми було виявлено низку оперативних цілей, які доцільно скоригувати для того, щоб посилити позитивний вплив на довкілля та здоров’я населення внаслідок реалізації Програми. Для запобігання, зменшення та пом’якшення ймовірних негативних наслідків виконання Програми запропоновано низку завдань і заходів.
  2. Програма соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік є плановим документом реалізації Стратегії розвитку Великодимерської ОТГ на період до 2027 року. Оцінка ймовірних наслідків для довкілля вказує на те, що реалізація Програми позитивно вплине на стан багатьох складників довкілля. Отже, Програма спрямована на екологічно збалансований та інноваційний сценарій розвитку і не потребує розгляду альтернатив.
  3. Моніторинг екологічних індикаторів ефективності впровадження Програми є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме Програма. Система запропонованих у Програмі індикаторів включає еколого-економічні та екологічні індикатори й індикатори здоров’я населення. Кількість екологічних індикаторів можна розширити шляхом запровадження таких, які забезпечені даними для моніторингу.

Отже, Програма соціально-економічного, культурного і духовного розвитку Великодимерської територіальної громади на 2021 рік базується на принципі збалансованого розвитку, оскільки стратегічні напрями розвитку громади охоплюють економічну, екологічну і соціальну складники розвитку. Реалізація цієї Програми сприятиме перетворенню громади на інвестиційно привабливу, конкурентоспроможну, соціально стабільну, екологічно чисту та комфортну для життя територію.

 

Список виконавців:

Барановський Микола Олександрович – керівник проєкту, голова правління ГО «Інститут інклюзивного розвитку», доктор географічних наук;

Барановська Ольга Віталіївна – головний експерт-еколог ГО «Інститут інклюзивного розвитку», кандидат географічних наук;

Кокоть Валерій Олексійович – експерт з питань місцевого економічного розвитку ГО «СВ-Платформа», магістр державного управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Екологічний паспорт Київської області. Київ, 2020. – 197 с.
  2. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку». URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/23 54-19
  3. Звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкту Документу державного планування детального Плану території на земельну ділянку земель комунальної власності площею 24,5967 га кадастровий номер 3221281201:01:110:0003 для уточнення положень генерального плану, планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частин території забезпечення комплексності забудови території майнового комплексу заводу ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лтд» в смт Велика Димерка 51-й км Санкт-Петербурзького шосе, Київська область, Броварський район, 2020. 113 с. URL: https://vdsr.gov.ua/content/uploads/2020/10/zvit-pro-seo-dpt-koka-kola-na-sait.pdf
  4. Зміни до Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування: наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 грудня 2018 року № 465. URL:https://menr.gov.ua/files/docs/nakazy/2018/nakaz_465.pdf
  5. Методичні рекомендації для проведення стратегічної екологічної оцінки: практичний посібник / Марушевський Г., Потапенко В. – Федерація канадських муніципалітетів / Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст», 2019. – 71 с.URL: http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2019/05/MP-pdf
  6. План дій сталого енергетичного розвитку та клімату Великодимерської об’єднаної територіальної громади до 2030 року, 2019. 75 с. URL: https://vdsr.gov.ua/content/uploads/2019/12/pdserk-velyka-dymerka-z-klimatom-1.pdf
  7. Про внесення змін до Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування: наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.07.2019 №260. URL: https://menr.gov.ua/files/docs/nakazy/2019/nakaz_260.pdf
  8. Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування: наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 №296. URL: https://menr.gov.ua/files/docs/nakazy/2018/nakaz 296.pdf
  9. Програма охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Великодимерської об’єднаної територіальної громади на 2020-2022 роки», 2019. 22 с. URL:

https://vdsr.gov.ua/content/uploads/2019/12/prohrama.pdf

  1. Регіональна доповідь про стан навколишнього середовища у Київській області за 2018 рік. Київ, 2019. 226 с.
  2. Стратегія розвитку Великодимерської об’єднаної територіальної громади на період до 2027 року, 2018. 42 с. URL: https://vdsr.gov.ua/content/uploads/2018/12/stratehiia-2027.pdf

Великодимерська селищна рада
Великодимерська селищна рада